(no subject)
От я сьогодні ішла вулицею і мявкнула ненароком, а люди потім озиралися мені вслід. А я ж просто йшла-йшла, мокла тихенько і думала про всякі речі, а потім в якусь мить забула, шо я думаю, і мявкнула. Ну але це не страшно, от в бібліотеці сьогодні сиділа дівчинка і рохкала комусь на вухо, але досить голосно, і хлопака навпроти, обкладений Гегелями, розпачливо зиркав в стелю, а потім пішов їсти, а я піти не могла, бо він лишив ноутбук, а я така хороша і маю таку виразну совість, що не могла піти, бо раптом би хтось ноутбука забрав, а хлопчина, хоч і роззява, на таке не заслуговуе, тож я сорок хвилин сиділа під періодичне радісне похрюкування і читала книжку аж так, що в мене заболіла голова.
А так - я знаю, що всі далеко, під сонцем відлежуються чи хоча б буряки сапають, але якщо ви це читаєте, напишіть, як у вас життя. Бо ж приїду і буду як вівця на нові ворота, повністю дезінформована, от.
А так - я знаю, що всі далеко, під сонцем відлежуються чи хоча б буряки сапають, але якщо ви це читаєте, напишіть, як у вас життя. Бо ж приїду і буду як вівця на нові ворота, повністю дезінформована, от.