«Людина зі сталі». Темний хранитель
Вирішивши, що чотири фільми з Крістофером Рівом, десять сезонів “Таємниць Смолвіля” і слабенький рімейк тему не вичерпали, у Голлівуді знову перезапустили історію уродженця планети Криптон. Без славнозвісних червоних трусів, але в незмінному трико, плащі і з літерою “S” на грудях новий Супермен спробував показати себе у модному нині жанрі “реалістичного кінокоміксу” - вийшло пристойно, але не шедевр.
На жаль, навіть супер-тандем режисера Зака Снайдера та продюсера Крістофера Нолана не зміг нічого вдіяти з головною проблемою - невразливістю героя і цитуючи Джокера, “Чому ти такий серйозний?” Якщо похмурий реалізм “Темного лицаря” виглядав природно, оскільки Брюс Вейн - звичайна людина, співпереживати фактично напівбогові вкрай непросто. І хоча Генрі Кавілл старанно зображує моральні терзання, заодно демонструючи накачаний торс, дві з гаком години пафосних мантр про силу, відповідальність, вибір і “чужого серед своїх” - явний перебір.
“Тор”, тільки без жартів” - досить влучна характеристика, є чимало паралелей і з іншими фільмами. Від “Матриці” колишніх братів Вачовські - літаючий Обраний Нео, роботи-спрути, постарілі Морфеус і командор Лок. “Аватар” - виступити проти старої “родини”, захищаючи нову, хороші науковці проти поганих військових, літаючі ящери та механічні “бабки”. “Стартреки” Джей Джей Абрамса - глобальна катастрофа і загибель батьків, котрі встигають врятувати сина-немовля, “заморозка” групи злочинців у капсулах, їх ватажок, одержимий порятунком власного “племені”.
Плюс маски-”хоботи”, тунелі, голограми і самовбивчий таран з “Прометея”. Після третьої “Залізної людини” сталева також не порадувала - затягнуто, нуднувато, забагато повторів і флешбеків. Мало екшну, який нічим не вразив, втім, у цьому частково винні подряпані й темні 3D-окуляри - добре, хоч обійшлося без фірмового слоу-мо. А з численних діалогів запам'яталися тільки окремі фрази, зокрема “Гідна смерть - це винагорода”. Слабувато як для режисера “Хранителів” - навіть “Заборонений прийом”, який не лаяв хіба що лінивий, сподобався більше.
Звісно, є й позитиви - наспівавшись у “Знедолених”, Рассел Кроу відмінно зіграв Джор-Ела. Останній дуже нагадує Максимуса - могутній воїн (хоча й вчений), патріот своєї Батьківщини, люблячий батько. Класний Майкл Шеннон в ролі його антагоніста генерала Зода - у лиходія чітка й логічна мотивація, що принаймні викликає розуміння. Прикро, що так мало Кевіна Костнера, адже останній нечасто з'являється на екранах. Серед жіночих персонажів вдалася напарниця лиходія Фаора-Ул у виконанні німкені Антьє Троє - натомість Емі Адамс відверто “ніяка” і старувата для подруги героя.
Нехай це синдром завищених очікувань, але від Снайдера і Нолана хотілося більшого. Втім, динаміка касових зборів непогана, рейтинги й відгуки хороші, тож поза сумнівом, нас чекає продовження пригод криптонця - можливо, наступного разу побачимо його в компанії Бетмена у “Лізі Справедливості”.
Костянтин Єлішевич