Заручники трьох
Всього лише три стрілки моделюють наше життя. Всього лише від трьох стрілок людина повністю залежна. Три невеличкі фільтри буття так майстерно корегують всю нашу вічність. І все завдяки чому? Один механізм, вповноважений менеджер часу, керує трьома модераторами людської зустрічі із небуттям.
«Тік-так,»- ми звикли озвучувати роботу наручного мікроцеху з конфіскації хвилин, в якого немає вихідних, який не припинить своєї синхронної роботи навіть тоді, коли тисячі зупиняться одночасно. Одна площина з дванадцятьма кураторами- ось що об’єднує все людство. Секунда, хвилина, година закладає основу динаміки всього світу і водночас править у світі кожної окремої людини, проводить паралелі між мільярдами життів і водночас пересікає їх.
Десь за тисячі кілометрів у шумному мегаполісі люди прокидаються і поспішають на метро, невпинно поглядаючи і подумки благаючи невблаганних суддів дня зупинитися, затриматися на кілька хвилин. А ти в цю мить насолоджуєшся несвідомістю у сні. Лише тоді нібито звільняєшся, відмикаєш думку, яка міряє відлік. Та він плине, і прокинувшись, бачиш, що стрілки безжально відрізали добрячий кусок життя, хоч і несвідомого, відведеного для сну. Перша- наче мала дитина, стрімко біжить по колу, з грайливістю та непокірністю. Чомусь ми не сприймаємо серйозно її намірів. Але ж за нею, наче старша сестра, йде розважливим кроком друга, тягнучи за собою третю. Ця тріада діє всупереч і на руку нашим планам, всупереч і на руку випадковостям. Здається, лише природа непідкорено тримається подалі від механізму, що без нього не проживе і дня сучасна людина. Однак, в цю мить з дерева зривається під поривом вітру сухий листок- він ніколи вже не повернеться назад. Через годину його занесло у розпалений вогонь. Його спалив один мікроцок в механізмі на руці.
Аксесуар, який додає нам солідності, впевненості, діловитості перетворює людину на слугу в розкішних апартаментах. Ми регулюємо свої години, створюючи сьогодні, завтра, тоді як невеликий циферблат щомиті відправляє експресом всі наші переживання, почуття, наміри і всі прояви життя в невідомість, світ, якого ніхто не збагне. Кожен «тік» відкладає в пам’яті щось, що можна лише повторити, кожен «так» кристалізує прагнення, думку, зрештою, молодість. Інспектор служби всеохоплюючого володаря, Часу, чітко і безкомпромісно вказує нам невидимі межі наших можливостей.
Як би швидко цивілізація не летіла стрімголов у канаву прогресу, як би не змінювалися ми, речі, цінності, пріоритети, наручний лічильник наших днів ніколи не застаріє. Людина прикувала свій розум до трьох стрілок, які вже неможливо зупинити. Бо вони відсікають страх, любов, ненависть, пам’ять…Вони наближають і віддаляють. Вони народжують і вбивають. Безжально викидають все на смітник історії буття. І нема різниці, чи та історія особиста, чи колективна, та хоч цивілізаційна. Ми всі і все- маленького простору за шкельцями. Заручники трьох стрілок.