про боязнь "підігрування"
Помітив одне непорозуміння. Треба було б написати багато слів, але поки хоча б сумбурно. Противникам мовного закону закидають, що протести підігрують Януковичу, Турчинову і Тягнибоку.
Мовляв, їм вигідно ділити, для них це технологія, а ми "купляємось". Я не згоден з такою точкою зору. Причому не тільки в зв'язку з цим законом, а концептуально. Якщо в мене є погляди, то я їх висловлюю. Якщо я проти якогось закону, то я добиваюсь його скасування. Ефективність має значення: що зробити краще, щоб скасувати закон. Можливо, "просто написати в бложеку" - нічого не дає. Може, треба щось втнути мовчки. Методи досягнення - важливі. Але попутна вигода/невигода Турчинова - не має значення. (Крім випадку, що ми союзники і узгодили наші дії). Якщо я проти знищення української мови і проти розколу України, то мені плювать, вигідно Турчинову висловлення мною цієї позиції чи ні. Ці питання незрівнянно важливіші за політтехнологічні інтереси Турчинова. Якщо десь Турчинов скористається, то і нехай.
Доцільність тих або тих дій тої чи тої групи громадськості - абсолютно окреме питання. Яке треба розглядати по суті. А не з точки зору вигоди "влади" і "опозиції".
Ще кажуть, що треба "скинути антинародний режим, а тоді скасувати всі антинародні закони, а не боротися проти кожного антинародного закону окоремо". Ну це такоє. Я не проти. Але ніхто навіть не знає, що воно конкретно означає. Чергова зміна президента (якщо уявити, що це і буде "встановлення народного режиму") - аж через три роки. За цей час можна ого-го наробити. Достроково теж не видно, що хтось когось планує скинути. Тому цей аргумент безглуздий. І ще безглуздий через те, що як ми будемо мовчати про важливі речі, то звідки "новий, народний режим" дізнається, що міняти?
Висновок такий, що добиваймося виконання наших вимог прямо зараз.
Мовляв, їм вигідно ділити, для них це технологія, а ми "купляємось". Я не згоден з такою точкою зору. Причому не тільки в зв'язку з цим законом, а концептуально. Якщо в мене є погляди, то я їх висловлюю. Якщо я проти якогось закону, то я добиваюсь його скасування. Ефективність має значення: що зробити краще, щоб скасувати закон. Можливо, "просто написати в бложеку" - нічого не дає. Може, треба щось втнути мовчки. Методи досягнення - важливі. Але попутна вигода/невигода Турчинова - не має значення. (Крім випадку, що ми союзники і узгодили наші дії). Якщо я проти знищення української мови і проти розколу України, то мені плювать, вигідно Турчинову висловлення мною цієї позиції чи ні. Ці питання незрівнянно важливіші за політтехнологічні інтереси Турчинова. Якщо десь Турчинов скористається, то і нехай.
Доцільність тих або тих дій тої чи тої групи громадськості - абсолютно окреме питання. Яке треба розглядати по суті. А не з точки зору вигоди "влади" і "опозиції".
Ще кажуть, що треба "скинути антинародний режим, а тоді скасувати всі антинародні закони, а не боротися проти кожного антинародного закону окоремо". Ну це такоє. Я не проти. Але ніхто навіть не знає, що воно конкретно означає. Чергова зміна президента (якщо уявити, що це і буде "встановлення народного режиму") - аж через три роки. За цей час можна ого-го наробити. Достроково теж не видно, що хтось когось планує скинути. Тому цей аргумент безглуздий. І ще безглуздий через те, що як ми будемо мовчати про важливі речі, то звідки "новий, народний режим" дізнається, що міняти?
Висновок такий, що добиваймося виконання наших вимог прямо зараз.