Парк "Сирецький гай"
З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб і кілометраж накрутити, і побачити нові місця. Бо вдома вже зовсім занудився. Ще й настрій кепський, а фотокамера в ремонті. В блог постити нічого.
У такому настрої дотопав від Шулявки до станції метро «Нивки». Потім вирішив, що не дуже-то і втомився. Тоді пішов ще далі - до парку «Дубки». Не те, щоб для мене це зовсім нові місця - у нього заглядав раніше. Але то було давно, ще 15 років тому(!). В востаннє заходив, мабуть, в 2011-2012му. Тому не завадило б освіжити спогади. Тим паче, під час попередніх прогулянок далеко в парк не заглиблювався.
1. Парк «Сирецький гай».
Цей парк рельєфний. Підноситься над дорогою. В низині їздять автомобілі. А ти стоїш нагорі і тебе не видно з дороги.
Ех, скільки разів цей парк виручав, коли ніде було подзюрити!
А дерева які! Дубовий ліс. Клени. Поодинокі сосни. Природа! Не віриться, що такий оазис може бути в середмісті Києва.
А ще у парку мав бути німецький ДОТ. Так що намічалась не така вже й нудна прогулянка.
2. Спочатку дійшов до південної частини парку «Дубки».
3. Через дорогу - продовження парку. Але чомусь ця частина називається не «Дубки», а «Сирецький гай». Це дуже дивно, враховуючи, що неподалік вже є Сирецький парк. Та й не пригадую такої назви за цим парком.
4. Парк доволі рельєфний. Можливо тому відноситься до пам'яток загальнодержавного значення.
5. Попри те, що листя з дерев майже повністю злетіло, краєвиди поки що яскраві і дуже мальовничі.
6. Поблукав ярами у пошуках ДОТу.
7. І вийшов до частини парку, засадженого соснами.
8. Картина, як у лісі. Тільки красивіше.
9. Збоку алея йде на спуск. А внизу - будівельний майданчик метрополітену.
10. В парку є ставок. І не один.
11. Мальовнича частина парку зі ставками.
12. Навколо ставка є місця для відпочинку.
13. У водоймі плавають качки.
14. Даффі Даки:)
15. За ставком - вулиця Стеценко. А нагорі видніється ресторан «Дубки».
Згадалось: «"Дубки" - то далеко іти надо!» (© Лесь Подерв'янський).
16. Затишний куток.
17. Інформаційна дошка розповідає, що парк було створено 1972 року. А його площа - аж 80 гектарів!
18. Другий ставок.
19. Розвертаюсь і повертаюсь назад. Вхід до парку «Сирецький гай» з боку станції метро «Сирець».
20. Алея піднімається нагору.
21. Старий артефакт - дерев'яний електричний стовп.
22. Під час другого спонтанного візиту таки відшукав німецький ДОТ. Зі стежки його видно, але замаскований добре.
Пишуть, що ДОТ охороняв військові склади.
23. Дивний натюрморт.
24. Менш ніж за тиждень листя опало майже повністю.
25. Туман, вологість, запах дубів, безлюдність зробили атмосферу таємничою.
26. Алея в парку.
27. Клени ще тримаються.
28. Вихід до перехрестя із вулицею Саратівською.
29. Таким це місце стало менш, ніж за тиждень.
30. Осінній знімок.
Першопочатково не збирався робити звіт. Але вирішив, що фотки колоритні, та й місце цікаве.
У такому настрої дотопав від Шулявки до станції метро «Нивки». Потім вирішив, що не дуже-то і втомився. Тоді пішов ще далі - до парку «Дубки». Не те, щоб для мене це зовсім нові місця - у нього заглядав раніше. Але то було давно, ще 15 років тому(!). В востаннє заходив, мабуть, в 2011-2012му. Тому не завадило б освіжити спогади. Тим паче, під час попередніх прогулянок далеко в парк не заглиблювався.
1. Парк «Сирецький гай».
Цей парк рельєфний. Підноситься над дорогою. В низині їздять автомобілі. А ти стоїш нагорі і тебе не видно з дороги.
Ех, скільки разів цей парк виручав, коли ніде було подзюрити!
А дерева які! Дубовий ліс. Клени. Поодинокі сосни. Природа! Не віриться, що такий оазис може бути в середмісті Києва.
А ще у парку мав бути німецький ДОТ. Так що намічалась не така вже й нудна прогулянка.
2. Спочатку дійшов до південної частини парку «Дубки».
3. Через дорогу - продовження парку. Але чомусь ця частина називається не «Дубки», а «Сирецький гай». Це дуже дивно, враховуючи, що неподалік вже є Сирецький парк. Та й не пригадую такої назви за цим парком.
4. Парк доволі рельєфний. Можливо тому відноситься до пам'яток загальнодержавного значення.
5. Попри те, що листя з дерев майже повністю злетіло, краєвиди поки що яскраві і дуже мальовничі.
6. Поблукав ярами у пошуках ДОТу.
7. І вийшов до частини парку, засадженого соснами.
8. Картина, як у лісі. Тільки красивіше.
9. Збоку алея йде на спуск. А внизу - будівельний майданчик метрополітену.
10. В парку є ставок. І не один.
11. Мальовнича частина парку зі ставками.
12. Навколо ставка є місця для відпочинку.
13. У водоймі плавають качки.
14. Даффі Даки:)
15. За ставком - вулиця Стеценко. А нагорі видніється ресторан «Дубки».
Згадалось: «"Дубки" - то далеко іти надо!» (© Лесь Подерв'янський).
16. Затишний куток.
17. Інформаційна дошка розповідає, що парк було створено 1972 року. А його площа - аж 80 гектарів!
18. Другий ставок.
19. Розвертаюсь і повертаюсь назад. Вхід до парку «Сирецький гай» з боку станції метро «Сирець».
20. Алея піднімається нагору.
21. Старий артефакт - дерев'яний електричний стовп.
22. Під час другого спонтанного візиту таки відшукав німецький ДОТ. Зі стежки його видно, але замаскований добре.
Пишуть, що ДОТ охороняв військові склади.
23. Дивний натюрморт.
24. Менш ніж за тиждень листя опало майже повністю.
25. Туман, вологість, запах дубів, безлюдність зробили атмосферу таємничою.
26. Алея в парку.
27. Клени ще тримаються.
28. Вихід до перехрестя із вулицею Саратівською.
29. Таким це місце стало менш, ніж за тиждень.
30. Осінній знімок.
Першопочатково не збирався робити звіт. Але вирішив, що фотки колоритні, та й місце цікаве.