Про дві смерті однієї цивілізації
От чого точно не бракує в інформаційному просторі, так це апокаліптичних прогнозів. Лише цими днями я подумав, що два самих переконливих для мене з них взаємознищуються.
Перший прогноз полягає в тому, що Західна цивілізація загине під натиском чи то мусульман, чи азіатів взагалі. Загине тому, що європейці розслабились, зажиріли, не хочуть пахати, за них пашуть араби, а хто не працює, той вироджується.
Другий полягає в тому, що з енергоресурсами найближчим часом почнуться серйозні трабли, і людство у своєму розвитку, який досі був енергетично екстенсивним, зіткнеться з кризою, з якою воно ще не зіштовхувалося з будь-якої попередньої воно міг вийти розширенням використання енергоресурсів.
Те, що з енергією найближчим часом буде напружена ситуація, сумніву не підлягає. Однак це добряче стрясне Захід, який зрозуміє, що тільки він зі своїм розвитком науки та технології (разом з Росією та далекосхідними тиграми, які в цьому аспекті близькі Заходу) зможе щось зробити, на арабів тут не перекладеш, і буде вимушений піднятися з диванів. І схоже на те, що з цієї ситуації на коні виїде якраз західна цивілізація, попри те, що енергоресурси розміщені зовсім не на її території.
Це відкриття добряче мене порадувало, тому що я відчуваю себе людиною Європи, і мені дуже б не хотілося, щоб з Європою щось трапилося. Сподіваюсь, що на мій вік європейської цивілізації вистачить.