творчі приємності
Днями мама розповіла, що нарешті зважилася прочитати «Теплі історії до шоколаду». Ця книжка присвячена їй і моєму чоловікові. Мама взяла її з собою в Африку, але чомусь боялася читати. Думаю, я б теж отак довго зважувалася читати книжку, присвячену мені :-).
Але найприємніше в тому, що книжка мамі дуже сподобалася! А от до «Теплих історій до кави» в неї були претензії: і до мінорності деяких оповідань, і до вибору імен героїв. Узагалі, мені складно догодити мамі своєю творчістю - вона дуже «просунута» читачка й має доволі визначені літературні смаки. Враховуючи те, що найбільше їй подобаються недописані поки «Дорожні знаки», я рухаюся в правильному напрямку :-).
А «Теплі історії» тим часом значаться в переліках бестселерів усе більшості кількості книгарень і книжкових мереж. І, як то часто буває в холодну пору року, знову надходить багато теплих листів від читачів. Я не втомлююся ними надихатися - і дякувати.
Учора чоловік приніс листопадову Sensa, де вийшло моє інтерв’ю у вигляді ще однієї теплої історії. Про дива-в-щоденності, кохання і чоловіка, дитинство, маму, дідуся й писанину.
*
Але найприємніше в тому, що книжка мамі дуже сподобалася! А от до «Теплих історій до кави» в неї були претензії: і до мінорності деяких оповідань, і до вибору імен героїв. Узагалі, мені складно догодити мамі своєю творчістю - вона дуже «просунута» читачка й має доволі визначені літературні смаки. Враховуючи те, що найбільше їй подобаються недописані поки «Дорожні знаки», я рухаюся в правильному напрямку :-).
А «Теплі історії» тим часом значаться в переліках бестселерів усе більшості кількості книгарень і книжкових мереж. І, як то часто буває в холодну пору року, знову надходить багато теплих листів від читачів. Я не втомлююся ними надихатися - і дякувати.
Учора чоловік приніс листопадову Sensa, де вийшло моє інтерв’ю у вигляді ще однієї теплої історії. Про дива-в-щоденності, кохання і чоловіка, дитинство, маму, дідуся й писанину.
*