Вибори міського Голови в Києві. Частина III. 1835 рік
Памфлет на відміну Магдебурського права в Києві
Яку раду маемь слухать:
Чи рушныци снаряряжать.,
Чи к(т)абаку будемъ нюхать
Чи въ управу поспішать?
Ой щось пахне-до управи,
Кличуть, каждый щобъ ишовъ-
Слухать новіи уставы,
Що намъ скаже Левашовъ 1)
Чутка- Щось погано з нами!
Вже не коней намъ сідлать
Хочуть насъ рівнять з панами,
Да до церкви загонять.
Да все пішки, не верхами,
Ни капелія не йде,
Ни до курка, ни цехами,
А Часникь 2) чогось иде.
Часный приставъ -командиромъ,
Се якійсь новий нарядъ-
И десятникъ изъ папиромь...
Се щось, бачиться, не въ ладъ.
Мабудь декретъ якійсь мають
Все по пари становлять,
Всіхъ до купи въ стрій ривняють,
Дай не кажуть по три въ рядъ.
Хиба Мажного 3) немае?
Глянь-лишень, чи вінь не тамъ.
Бо вінъ сей артикулъ знае,
Якій дасть приказъ вінъ намъ.
Де вже тутъ вінъ пішки буде,
Хиба дідько принесе,
Коли було верхи іде,
Той дуду съ собой везе.
Ни, вже мабуть не до строю, -
Онь-де бачиться, стоить
Щось кивае головою,
Да щось значить, що мовчить.
Ни, вже мабуть не до того,-
Щось цовісивъ дуже нисъ;
Хитявовснік підля его....
Почекай трохи, схаменись:
Щось тутъ буде, коди звонять;
Напередъ идуть паны,
Павпростець до церкви гонять.
А за ними ратманы,
Всі майстрацьки Бургомистры,
Головы и всі цехмистры
И поточне добродійство,
Чиновъ чиньми шале(н)вірство.
Да дивись; нога въ ногу. .
Десь учились маршовать,
Й самъ війтъ тутъ на підмогу,
Я чувъ, буде присягать.
Щожъ се буде?-чи не знаемъ,
Хто се каши наваривъ?
Ось якъ выйдуть, то спытаемъ.
Кажуть, Кравчевко зробивъ.
Ой не сёго се робота,
Не прійшовъ либонь указъ,
Чи не требують відчота,
Бо се чувъ вже не разъ,
Да и въ церкви у неділю
Такъ Призенко говоривъ,
Заблудывши писля хмілю,
Що се Кисиль 4) натворивъ.
Се вінъ натантиривъ,
Левашову щось сказавъ,
Мусівъ той йому повірнть,
Да весь городъ розчухравъ;
Се вже, кажуть, его справа,.
Щобъ весь городь зруйновать.
Дивись, братъ, яка ватага!..
Да все, кажуть, присягать.
Да вже, чутка, вінъ не буде
Уже билыше війтовать,
Дуже щось не гарно буде:
Хочуть голову збирать.
- А жежь голову ми маемъ?-
Дакъ се жъ, бачиш, для цехівъ,
Сего тилькі мы вважаемъ,
А той буде для панівъ.
Да и ще не съ здѣшнихъ
Збиратимуть чередомъ,-
Се закуска для тутешнихъ,
Бо всі кажуть підъ судомъ.
Хто же се повиненъ бути
У нась такимъ судіёю?
Се не зъ просгыхъ, а надутыхъ,
Да изъ руськихъ зъ бородою.
Се бъ то цапъ приізжіий зь Тулы,
Чи то зЪ Брянскя, изЪ дібровъ,
Що ливъ колись пушки й пули?
Чи заводчикъ Ходуновъ,
Той, що свічви выливае?-
Мій кумъ его добре знае.
Отъ же, братці, вы збрехали:
Ему кажуть, відказальі,
Теперь другій поступае,-
Самъ назначивъ Левашовъ,-
Що багацько грошей мае,
Підъбережный Дегтеревъ.
Да ихъ кодла щось чи мало.
Видкиля жъ то ? -Изъ Калуги.
Щось добра у насъ не буде,
Зададуть теперь потуги,
Дай ще въ Тули всі згоріли,
А Калуга розвелась:
Перелізуть до насъ сміло,
Тутъ артиль ихъ завелась;
Поставають всі панами,
Хоть и въ патлахъ зъ бородою,
Хто де швевндявъ зъ калачами,
То туть буде головою.
Старожилыхъ годі знати
Й золотую корогву,-
Пора муштры забуваты
И парадную гульбу.
Всіхъ, здаеця, поривняли,
Хоть черкеску покидай;
Коли права прогуляли,
То и войсько забувай.
Кинь рушницю и лядуяку,
Бо що скаже Пилипонъ? 5)
Сей завдасть намъ иншу думку,
Якь поставить свій законь,
Да такій же крючковатыЙ,
Що и бісъ не розбѳре,
ІІо крюкам навчить співаты 6)
Ажъ по серцю подере;
И таке дасть просвіщеньне,
Що въ Парижи не чувать,
Сей покаше наставленьне,
Якъ у лаптяхъ гардювать.
Всі поробляця панами,
Нв вгадаешъ а попивъ
Бо змішавшись иъ жидами
Всі похожи на цапивъ.
Треба намь вже не голитн
Ни бородъ а ни усивъ,
Да и патлы запустити
Щобъ походить НА цапивъ.
Доброго здоровья, голодрыги>
Поздравлаю зь четвергомъ,
Се втялы мы не до шмыги
И зостались зъ батогомъ!..,
А дежъ тіи, що все знали-
Чортма у ихъ языка-
Колись твердо вымовляли,
Та не стало Новака,
Що все було раду радить
Пидля леху вінъ що дня,
Пить и істи не пидгадить,
Не проливъ, а півъ до дна.
Пропили права не въ дяку,
Кисиль вь карты прогулявъ,
Чи проіли на кульбаку
Да й самихъ ихъ ДІДЬКО взявъ.
Ни не взявъ ихъ, вони ціли,
Тилько въ дурняхъ зостались,
Да щось швидко заговіли,
Мовъ видъ хріну подались
А ці зъ пузомъ, да безъ грошей-
Ото мабуть богачи!
-Де там!-тильки прудять,..
Да лежать все на печи
Вража 6ъ мати ихъ пизнала,
Чого вони зъ аась хотять,
Що ихъ тілько тутъ напхало
И якъ галичъ къ намъ летять.
Жидівъ, бачиться, не стало,
А кацапівъ ватажокъ-,
Тихъ зъ десятокъ розхватало.
А сихъ скликавъ бісъ въ рижокъ.
Повітря на их-ь немае,
Не бояця и чумы,
Де бъ не вырвавсь, къ нам тікае,
Безъ сорочки, безъ сумы.
Де вже хочешь добра ждати
Тамъ, кацапъ де завитавъ,
Кядай жинку, кидай хату,
Куды очи, тай чухрай.
Замутила вража сила,
Мабуть кара и на насъ,
Все до щенту погубила.-
Годі! вже ввирвався басъ...
Наварили горшокъ каши,
Да не вміли выідать,
Прогуляли права нащи,
Москаль буде панувать.
Дуже, бачиться, негожа
Оця шутка для кіянъ,
Се багацько щось похоже
На исходь израильтанъ.
1) Левашов - військовий губернатор
2) Часник - пристав
3) Мажний - розпорядник на церемонії
4) Колишній войт
5) Пилипон = Филиппон, Филипповец, Филиппова согласия раскольник. Вказівка на старовірчество першого київського голови Дегтярьова
6) Вказівка на "крюковое пение" у розкольників
Памфлет отрмаено через Секретаря Думи Вертинорохова С.П. через Муколова Н. Д.
Джерело : Киевская старина 1882, №5
Яку раду маемь слухать:
Чи рушныци снаряряжать.,
Чи к(т)абаку будемъ нюхать
Чи въ управу поспішать?
Ой щось пахне-до управи,
Кличуть, каждый щобъ ишовъ-
Слухать новіи уставы,
Що намъ скаже Левашовъ 1)
Чутка- Щось погано з нами!
Вже не коней намъ сідлать
Хочуть насъ рівнять з панами,
Да до церкви загонять.
Да все пішки, не верхами,
Ни капелія не йде,
Ни до курка, ни цехами,
А Часникь 2) чогось иде.
Часный приставъ -командиромъ,
Се якійсь новий нарядъ-
И десятникъ изъ папиромь...
Се щось, бачиться, не въ ладъ.
Мабудь декретъ якійсь мають
Все по пари становлять,
Всіхъ до купи въ стрій ривняють,
Дай не кажуть по три въ рядъ.
Хиба Мажного 3) немае?
Глянь-лишень, чи вінь не тамъ.
Бо вінъ сей артикулъ знае,
Якій дасть приказъ вінъ намъ.
Де вже тутъ вінъ пішки буде,
Хиба дідько принесе,
Коли було верхи іде,
Той дуду съ собой везе.
Ни, вже мабуть не до строю, -
Онь-де бачиться, стоить
Щось кивае головою,
Да щось значить, що мовчить.
Ни, вже мабуть не до того,-
Щось цовісивъ дуже нисъ;
Хитявовснік підля его....
Почекай трохи, схаменись:
Щось тутъ буде, коди звонять;
Напередъ идуть паны,
Павпростець до церкви гонять.
А за ними ратманы,
Всі майстрацьки Бургомистры,
Головы и всі цехмистры
И поточне добродійство,
Чиновъ чиньми шале(н)вірство.
Да дивись; нога въ ногу. .
Десь учились маршовать,
Й самъ війтъ тутъ на підмогу,
Я чувъ, буде присягать.
Щожъ се буде?-чи не знаемъ,
Хто се каши наваривъ?
Ось якъ выйдуть, то спытаемъ.
Кажуть, Кравчевко зробивъ.
Ой не сёго се робота,
Не прійшовъ либонь указъ,
Чи не требують відчота,
Бо се чувъ вже не разъ,
Да и въ церкви у неділю
Такъ Призенко говоривъ,
Заблудывши писля хмілю,
Що се Кисиль 4) натворивъ.
Се вінъ натантиривъ,
Левашову щось сказавъ,
Мусівъ той йому повірнть,
Да весь городъ розчухравъ;
Се вже, кажуть, его справа,.
Щобъ весь городь зруйновать.
Дивись, братъ, яка ватага!..
Да все, кажуть, присягать.
Да вже, чутка, вінъ не буде
Уже билыше війтовать,
Дуже щось не гарно буде:
Хочуть голову збирать.
- А жежь голову ми маемъ?-
Дакъ се жъ, бачиш, для цехівъ,
Сего тилькі мы вважаемъ,
А той буде для панівъ.
Да и ще не съ здѣшнихъ
Збиратимуть чередомъ,-
Се закуска для тутешнихъ,
Бо всі кажуть підъ судомъ.
Хто же се повиненъ бути
У нась такимъ судіёю?
Се не зъ просгыхъ, а надутыхъ,
Да изъ руськихъ зъ бородою.
Се бъ то цапъ приізжіий зь Тулы,
Чи то зЪ Брянскя, изЪ дібровъ,
Що ливъ колись пушки й пули?
Чи заводчикъ Ходуновъ,
Той, що свічви выливае?-
Мій кумъ его добре знае.
Отъ же, братці, вы збрехали:
Ему кажуть, відказальі,
Теперь другій поступае,-
Самъ назначивъ Левашовъ,-
Що багацько грошей мае,
Підъбережный Дегтеревъ.
Да ихъ кодла щось чи мало.
Видкиля жъ то ? -Изъ Калуги.
Щось добра у насъ не буде,
Зададуть теперь потуги,
Дай ще въ Тули всі згоріли,
А Калуга розвелась:
Перелізуть до насъ сміло,
Тутъ артиль ихъ завелась;
Поставають всі панами,
Хоть и въ патлахъ зъ бородою,
Хто де швевндявъ зъ калачами,
То туть буде головою.
Старожилыхъ годі знати
Й золотую корогву,-
Пора муштры забуваты
И парадную гульбу.
Всіхъ, здаеця, поривняли,
Хоть черкеску покидай;
Коли права прогуляли,
То и войсько забувай.
Кинь рушницю и лядуяку,
Бо що скаже Пилипонъ? 5)
Сей завдасть намъ иншу думку,
Якь поставить свій законь,
Да такій же крючковатыЙ,
Що и бісъ не розбѳре,
ІІо крюкам навчить співаты 6)
Ажъ по серцю подере;
И таке дасть просвіщеньне,
Що въ Парижи не чувать,
Сей покаше наставленьне,
Якъ у лаптяхъ гардювать.
Всі поробляця панами,
Нв вгадаешъ а попивъ
Бо змішавшись иъ жидами
Всі похожи на цапивъ.
Треба намь вже не голитн
Ни бородъ а ни усивъ,
Да и патлы запустити
Щобъ походить НА цапивъ.
Доброго здоровья, голодрыги>
Поздравлаю зь четвергомъ,
Се втялы мы не до шмыги
И зостались зъ батогомъ!..,
А дежъ тіи, що все знали-
Чортма у ихъ языка-
Колись твердо вымовляли,
Та не стало Новака,
Що все було раду радить
Пидля леху вінъ що дня,
Пить и істи не пидгадить,
Не проливъ, а півъ до дна.
Пропили права не въ дяку,
Кисиль вь карты прогулявъ,
Чи проіли на кульбаку
Да й самихъ ихъ ДІДЬКО взявъ.
Ни не взявъ ихъ, вони ціли,
Тилько въ дурняхъ зостались,
Да щось швидко заговіли,
Мовъ видъ хріну подались
А ці зъ пузомъ, да безъ грошей-
Ото мабуть богачи!
-Де там!-тильки прудять,..
Да лежать все на печи
Вража 6ъ мати ихъ пизнала,
Чого вони зъ аась хотять,
Що ихъ тілько тутъ напхало
И якъ галичъ къ намъ летять.
Жидівъ, бачиться, не стало,
А кацапівъ ватажокъ-,
Тихъ зъ десятокъ розхватало.
А сихъ скликавъ бісъ въ рижокъ.
Повітря на их-ь немае,
Не бояця и чумы,
Де бъ не вырвавсь, къ нам тікае,
Безъ сорочки, безъ сумы.
Де вже хочешь добра ждати
Тамъ, кацапъ де завитавъ,
Кядай жинку, кидай хату,
Куды очи, тай чухрай.
Замутила вража сила,
Мабуть кара и на насъ,
Все до щенту погубила.-
Годі! вже ввирвався басъ...
Наварили горшокъ каши,
Да не вміли выідать,
Прогуляли права нащи,
Москаль буде панувать.
Дуже, бачиться, негожа
Оця шутка для кіянъ,
Се багацько щось похоже
На исходь израильтанъ.
1) Левашов - військовий губернатор
2) Часник - пристав
3) Мажний - розпорядник на церемонії
4) Колишній войт
5) Пилипон = Филиппон, Филипповец, Филиппова согласия раскольник. Вказівка на старовірчество першого київського голови Дегтярьова
6) Вказівка на "крюковое пение" у розкольників
Памфлет отрмаено через Секретаря Думи Вертинорохова С.П. через Муколова Н. Д.
Джерело : Киевская старина 1882, №5