вечір

[haydamaka]

чужі слова падали на нас

немов краплини дощу

але ми були сухими

ми вдивлялися у вічі одне одному

ніби лоцмани протоки Магеллана у нічний горизонт

хоча вуха у нас і так були двічі проколеними

я залишив на денці пляшки вино недопитим

ніби найпотаємніше на дні душі

я мовчав, бо тиша була багатослівнішою

ти говорила, бо боялася почути її

на нас чекала ніч

тиха

пуста

німа

самотня

ніч