Онтологічна абсолютність різниць (в напрузі математики й логіки та дуалізму буття-яко-буття та буття-яко-сущого) - гарно й відважно досліджена вже по-філософськи самим Бадью + Alain Badiou (всупереч його численним політичним та авантюрним негативам - на які ж треба зважати за аналогією його власної логіки: Суперечлива Логіка Особистостей ): ....
Вунтрісвітня синґулярність множинностей є її логічною ідентичністю в плетиві й сітці диференціацій й тотожностей!... Одна-єдина відмінність та окремість та різниця - достатня для онтологічно-радикально інакшої сутности.
Отже - отак: будь-яка окрема ознака - може стати або спасальною, або фатальною-смертоносною в окремих обставинах внутрісвітових чи міжсвітових множинностей...
Logics of worlds. L'Être et l'Événement, 2, Paris, Le Seuil (coll. « L'ordre philosophique »), 2006
Знайшов дещо доречне російською: бо основна теза й аксіома й істина рече: існують тільки різні тіла та різні мови: ото істина: Тела, языки, истины Социальная философия, Диалектический материализм, Идеология Ален Бадью
Поставим вопрос: какова сегодня доминирующая идеология? Или, если угодно, что в наших странах представляет собой обычный набор убеждений? Это свободный рынок, техника, деньги, работа, блоги, повторные выборы и так далее. Однако я считаю, что все это можно выразить одним утверждением:
«Есть только тела и языки».
Это утверждение - аксиома современного убеждения. Я предлагаю назвать это убеждение демократическим материализмом. Почему?
What is the dominant ideology today? Or, if you want, what is, in our countries, the natural belief? There is the free market, the technology, the money, the job, the blog, the reelections, the free sexuality, and so on. But I think that all that can be concentrated in a single statement:
There are only bodies and languages.
This statement is the axiom of contemporary conviction. I propose to name this conviction democratic materialism. Why?
First : democratic materialism. In the contemporary world, the individual recognizes the objective existence of bodies alone, and, first of all, of his or her own body. In the pragmatics of desires, in the evidence of the domination of trade and business, in the formal law of sale and purchase, the individual is convinced of, and formatted by, the dogma of our finitude, of our exposition to enjoyment, suffering and death.
Усеє теє розвинуто детальніше й проворніше, ба й реторично примхливіше в його праці: Second Manifesto for Philosophy, transl. by Louise Burchill (New York: Polity Press, 2011) - pdf
Бо отут маємо саме виклик: він би думав ще детальніше буття-яко-суще (Дазайн) - якби компонент мови він розумів конкретніше й потужніше (аналогії та формалізми математики й логіки - природно редуктивні)!
Вунтрісвітня синґулярність множинностей є її логічною ідентичністю в плетиві й сітці диференціацій й тотожностей!... Одна-єдина відмінність та окремість та різниця - достатня для онтологічно-радикально інакшої сутности.
Отже - отак: будь-яка окрема ознака - може стати або спасальною, або фатальною-смертоносною в окремих обставинах внутрісвітових чи міжсвітових множинностей...
Logics of worlds. L'Être et l'Événement, 2, Paris, Le Seuil (coll. « L'ordre philosophique »), 2006
Знайшов дещо доречне російською: бо основна теза й аксіома й істина рече: існують тільки різні тіла та різні мови: ото істина:
Тела, языки, истины
Социальная философия, Диалектический материализм, Идеология
Ален Бадью
Поставим вопрос: какова сегодня доминирующая идеология? Или, если угодно, что в наших странах представляет собой обычный набор убеждений? Это свободный рынок, техника, деньги, работа, блоги, повторные выборы и так далее. Однако я считаю, что все это можно выразить одним утверждением:
«Есть только тела и языки».
Это утверждение - аксиома современного убеждения. Я предлагаю назвать это убеждение демократическим материализмом. Почему?
Англійською: Our question will be :
What is the dominant ideology today? Or, if you want, what is, in our countries, the natural belief? There is the free market, the technology, the money, the job, the blog, the reelections, the free sexuality, and so on. But I think that all that can be concentrated in a single statement:
There are only bodies and languages.
This statement is the axiom of contemporary conviction. I propose to name this conviction democratic materialism. Why?
First : democratic materialism. In the contemporary world, the individual recognizes the objective existence of bodies alone, and, first of all, of his or her own body. In the pragmatics of desires, in the evidence of the domination of trade and business, in the formal law of sale and purchase, the individual is convinced of, and formatted by, the dogma of our finitude, of our exposition to enjoyment, suffering and death.
Усеє теє розвинуто детальніше й проворніше, ба й реторично примхливіше в його праці: Second Manifesto for Philosophy, transl. by Louise Burchill (New York: Polity Press, 2011) - pdf
Бо отут маємо саме виклик: він би думав ще детальніше буття-яко-суще (Дазайн) - якби компонент мови він розумів конкретніше й потужніше (аналогії та формалізми математики й логіки - природно редуктивні)!
Reply
Leave a comment