Ось до якої скандальної категорійної недиференціації призводить виробництво ума українських суржикопоетів із россошерсти: то не мовоум - а "їзьіко-мозок" - здегенерована гібридополова:
Для Махна - і ягничка і пес мають шерсть! В Америці мова - пішла шкереберть! Шорстка псявіра - четвертує, ілюструє смерть: Зневовлено поет блукає - десь на чверть!
Чи псова отам шерсть - чи Махнова? Напевне антибараняча - безголова! Накурганив зґвалтоване слово на зґвалтоване слово - Ото Америка й поетична мова!
Станція Сайншанд Василь МАХНО
Ранішній пес на двірці залізничнім з білим підбрюшшям - при голоді вічним шерсть - мов зеленку змішали в золі пахнуть солярка й баранячий лій близько Китай - ось подати рукою. чорні вагони з вугіллям й рудою
Технологія виготовлення ліжників починається з овець. Всі породи, вирощувані в Україні, розділяють на тонкорунних, напівтонкорунних і грубововнових. Вовна⁶⁷ складається з пуху, перехідного волосу, ості та мертвих волокон. Корінна порода овець на Гуцульщині - цуркан (ракель), пристосована до вологого клімату Карпат - належала до грубововнових.
⁶⁷ «Шерсть» (рос.) і «вовна» (укр.) - це одне й те ж саме. Росте на вівцях і баранах.
Зважмо: россошерсть то не індоевропейська чи українська шерсть: росіяни скоїли подвійну потворність - зампутували індоевропейську вовну, але також виродили слов'янську шерсть. Отут категорійна криза і вовни і шерсти - хоча найпотворнішою операцією російської є деіндоевропеїзація та деслов'янізація "очей", підміна "очей" - "ґлазамі" (як інший очевидний приклад). Російську треба розуміти голістично: вона кривдить не тільки слов'янську вівцю, а, бач, гірше: й саму слов'янську людину! Ще гірше од отого: вводить в облуду, зводить на манівці й самих українських поетів, нібито "пастирів мови" (Гайдеґґер).
Не переклади й не уточни росіянам - що то отаке індоевропейська та вічнослов'янська "вовна" (росіяни гадають - що її вигадав "австрійський штаб"), що мовововна стає у деслов'янізованих росіян россошерстю (якою, на жаль, ото саме нинішні українські поети геть обросли) - то вони б усе неправильно зрозуміли.
Для Махна - і ягничка і пес мають шерсть!
В Америці мова - пішла шкереберть!
Шорстка псявіра - четвертує, ілюструє смерть:
Зневовлено поет блукає - десь на чверть!
Чи псова отам шерсть - чи Махнова?
Напевне антибараняча - безголова!
Накурганив зґвалтоване слово на зґвалтоване слово -
Ото Америка й поетична мова!
Станція Сайншанд
Василь МАХНО
Ранішній пес на двірці залізничнім
з білим підбрюшшям - при голоді вічним
шерсть - мов зеленку змішали в золі
пахнуть солярка й баранячий лій
близько Китай - ось подати рукою.
чорні вагони з вугіллям й рудою
На Гуцульщині - найкраще знають: що російська - то не українська:
25.01.2015
Технологія виготовлення ліжників починається з овець. Всі породи, вирощувані в Україні, розділяють на тонкорунних, напівтонкорунних і грубововнових.
Вовна⁶⁷ складається з пуху, перехідного волосу, ості та мертвих волокон.
Корінна порода овець на Гуцульщині - цуркан (ракель), пристосована до вологого клімату Карпат - належала до грубововнових.
⁶⁷ «Шерсть» (рос.) і «вовна» (укр.) - це одне й те ж саме. Росте на вівцях і баранах.
Зважмо: россошерсть то не індоевропейська чи українська шерсть: росіяни скоїли подвійну потворність - зампутували індоевропейську вовну, але також виродили слов'янську шерсть. Отут категорійна криза і вовни і шерсти - хоча найпотворнішою операцією російської є деіндоевропеїзація та деслов'янізація "очей", підміна "очей" - "ґлазамі" (як інший очевидний приклад). Російську треба розуміти голістично: вона кривдить не тільки слов'янську вівцю, а, бач, гірше: й саму слов'янську людину! Ще гірше од отого: вводить в облуду, зводить на манівці й самих українських поетів, нібито "пастирів мови" (Гайдеґґер).
Не переклади й не уточни росіянам - що то отаке індоевропейська та вічнослов'янська "вовна" (росіяни гадають - що її вигадав "австрійський штаб"), що мовововна стає у деслов'янізованих росіян россошерстю (якою, на жаль, ото саме нинішні українські поети геть обросли) - то вони б усе неправильно зрозуміли.
Reply
Leave a comment