Москво-касна-квочка = "насєдка"! Курча-курченятко-квоченя́-квоченятко: "цыпльонак"

May 05, 2017 16:48

+ квочити = высиживать + квоктати

Отут мовою маємо три відмінні, але гомогенні-однорідні, рівні концептуальних кореляцій: 1) квочка-квоктати 2) квоченя 3) квочити-квочення! Гомогенне проміркування мовооднорідности та її індоеврпейської генеалогії - саботоване гетерогенною та штучною збираниною російської: гібридоум - немічний та безпорадний щодо чистого саморозуміння та самоаналітики та самокритики, тож щодо зрозуміня трансцендентальної індоевропейськости - й поготів (уявімо та збагнімо кантівську аналогію: Критика Нечистого Суржикорозуму + Критика Брудного Россорозуму - ото мовоевфонії та філософоевфонії, не просто кво-кво-евфонії!). Висновок: "ваабраженїє бєзабразнава абразаванїя" - ото не вкраїноуява та не мовоуява!

Та що отам наквочили москвоантиквоченята? Що отеє значить? Од качки - каченята, од квочки - квоченята! А що од мовоквочки? УЕС - помилково та недомірковано собі гадає ( ось ще гірший приклад!) , що "квочити" та "квочка" - то виключно звуконаслідувальне утворення од "квок-квок" квочки/кочки (вимова "кочка" - збережена в Карпатах). Індоевропейськість української - всіляко недотлумачували та недобачали, а народна етимологія легко підводить та збиває з пантелику. Хоча гібридізації-контамінації є завжди можливі - забуття первісної семантики є скрутною штукою: вона справді могла зародитись звуконаслідувально, але аж в праіндоевропейський період, і відтоді семантизм зазнав якнайширшої еволюції. Ось як інші мови розуміють саме семантику "квочити" - і як зберігається та змінюється етимон та первісна фонетика.

Справа глибша, ще не зкорельована в усіх словниках, але відома: треба сягнути та заглянути аж у праінодоєвропейську: ПІЕ: *kak-

Shakti (n.) from Sanskrit saknoti "is able, is strong," from PIE *kak- "to enable, help [уможливити, допомогти, змогти]."

Sikh (n.)
1781, member of a politico-religious community established c. 1500 in Punjab by Nanak Shah, from Hindi sikh "disciple," [зважмо: учні - виквочуються вчителем-квочкою] from Sanskrit siksati "studies, learns," [зважмо: санскритська як і Етика Арістотеля - природно розуміли, що всякі чесноти втовкмачуються квоччиною чемністю та завзятістю та відповідальнісю: хто знеквочив українців, ЯКА КАСНА-НАСЄДКА?] related to saknoti "he is able, he is strong" [він може, він є могутнім: лиш якщо його духовно й фізично виквочили та доквочили] (see Shakti).

Квочка+Яйце-райце+Shakti: In Hinduism, Shakti (Devanagari: शक्ति; from Sanskrit shak, "to be able"), also spelled as Sakthi, meaning "power" or "empowerment" is the primordial cosmic energy and represents the dynamic forces that are thought to move through the entire universe.[1] Shakti is the concept or personification of divine feminine creative power, sometimes referred to as 'The Great Divine Mother' in Hinduism.

hatch (v.1) [квочити/кочити = *k>h, *k>ч] early 13c., hachen [=*kechen=*kacken], "to produce young from eggs by incubation," probably from an unrecorded Old English *hæccan, of unknown origin, [from PIE *kak- "to enable, help] related to Middle High German, German hecken [=*kacken] "to mate" (used of birds). Meaning "to come forth from an egg," also "cause to come forth from an egg" are late 14c. Figurative use (of plots, etc.) is from early 14c. Related: Hatched; hatching.
hatchling (n.) [квоченя/коченя] "newly hatched creature," 1854, from hatch (v.1) + diminutive suffix -ling.

From Middle English hacchen ‘to propagate’, from Old English hæċċan, āhaċċian (“to peck out; hatch”), cognate with German hecken ‘to breed, spawn’, Danish hække (“to hatch”); akin to Latvian kakale ‘penis’.[1] Verb: hatch (third-person singular simple present hatches, present participle hatching, simple past and past participle hatched)
  1. (intransitive) (of young animals) To emerge from an egg. 2. (intransitive) (of eggs) To break open when a young animal emerges from it. 3. (transitive) To incubate eggs; to cause to hatch. 4. (transitive) To devise. - to hatch a plan or a plot; to hatch mischief or heresy

    Насе́дка -
    1) кво́чка. [Повиво́дила в нас кво́чка курча́та (Крим.)];
    2) (народн.: Плеяды) Кво́чка (з курча́тами), Стожа́р, Волосожа́р (-ра).
Цыплёнок (звуконаслідування деслов'янізованою російською української та індоевропейських квоченят: ЦІП-ЦІП = ЦЬІП-ЦЬІП?) + ЦІП 2, ЦІП-ЦІП, ЦІП-ЦІП-ЦІП, виг. Уживається для кликання курчат. Там, серед одного двору, стояла молодиця ще з заспаним лицем, нерозчісаною головою і голосно викрикувала на всю околицю: тю-тю, курочки, тю-тю-тю-тьу! Там неслось: ціп-ціп-ціп! (Панас Мирний, I, 1954, 236); Залишивши правку учнівських зошитів, вона вийшла подивитися на своїх курчаток. Поглядом ковзала по двору, примовляючи: ціп-ціп-ціп (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 31).

Російсько-український академічний словник 1924-33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Насе́довать - сиді́ти на я́йцях, квочкува́ти. [Куре́й бага́то квочку́ють, тим і яє́ць ма́ло по гні́здах (Вовчанщ.)].

Previous post Next post
Up