Перший крок хорошого мера: Юридична просвіта громадян
Нещодавно я проводив опитування про найнагальніші проблеми Києва. Якщо якось так сталося, що ви його досі не пройшли - не біда: зробіть це зараз!
Poll Найнагальніші проблеми Києва
Найменше людей проголосувало за пункт "Юридична просвіта громадян - донесення до людей інформації про їхні права". Я впевнений, що це один з найважливіших напрямків, яким у першу чергу має займатися міська влада. Тому, саме з цієї недооціненої теми й почнеться цикл дописів (так-так, їх буде багато) про те, що може зробити мер Києва за дуже короткий термін (рік-два) без великого фінансування та якихось надзусиль - було би бажання.
Для початку, давайте розберемося, навіщо взагалі потрібна юридична просвіта громадян, і чому вона важлива.
Більшість наших людей надзвичайно безграмотні в юридичному плані. Вони не знають своїх прав; вони не знають, куди звертатися, коли їхні права порушуються; вони не знають як захиститися від тотальної корупції... Як результат - людей постійно й усюди дурять.
Більшість моїх пропозицій до ідеального мера стосуються, загалом, антикорупційної діяльності, бо юридичне невігластво призводить до витікання бюджетних коштів у темні кишені нечесних чиновників. Але запропоновані в цьому дописі схеми допоможуть запобігти і шахрайствам на правовій ниві.
Чому міська влада має цим займатися?
Тому що, завдання мерії це не тільки благоустрій, автомобільні розв'язки, ЖКХ тощо, а створення комфортних умов для життя та роботи у місті. А чи можна комфортно себе почувати, коли майже кожен держслужбовець нагадує наперсточника, який тільки й думає, як би виманити у людей гроші?
Хороший мер, авжеж, зовсім не схожий на шахрая, він піклується про людей і робить усе від нього залежне, аби у кабінетах поменшало наперсточників.
І що ж він робить?
1. Антикорупційні оголошення в держустановах
Ви помічали, що в яку б держустанову не піти - з вас усюди у різних формах вимагатимуть гроші. Якщо не помічали - то ви або ніколи не ходили до держустанов, або живете точно не в Україні.
Ви ідете оформлювати закордонний паспорт - вам з квитанціями на обов’язкові платежі підсовують квитанції на оплату якоїсь страховки та «за консультацію». Ви ідете у лікарню - вам кажуть заплатити за оформлення картки. Ви у тій же лікарні здаєте безкоштовний аналіз - з вас вимагають гроші на реактиви. Ви хочете бути присутнім при народженні вашої дитини - вам повідомляють що необхідно заплатити за партнерські пологи. Ви пішли отримати свідоцтво про народження - знову заплатіть за консультаційні послуги. Ви…
Цей перелік можна продовжувати ще дуже довго, і в ньому будуть приклади вимагання у мене грошей лише за останні пару років.
Спробуйте пригадати де і коли у вас останнім часом вимагали гроші за якісь безкоштовні послуги.
Дуже багато людей, оплачуючи квитанції за консультацію, даючи гроші за оформлення картки навіть не підозрюють, що насправді вони не зобов’язані платити і не здогадуються що у них просто вимагають гроші. Вони мовчки платять, бо тьотя сказала заплатити. Вони не приходять до дому і не розповідають родичам про те, як наскрізь просякнуті корупцією держслужбовці безсовісно вимагали гроші ні за що. Вони навіть не підозрюють що їх тупо кинули, розвели як котят
...вони, навіть, не можуть оцінити красу гри, бо не зрозуміли, що відбулася якась гра.
Перед тим як розказати про те, як антикорупційні оголошення врятують Київ від дрібної корупції, я наведу один показовий приклад з мого життя:
Я дуже хотів бути присутнім при народженні своєї першої дитини. Для того, щоб отримати дозвіл на партнерські пологи, необхідно здати декілька недешевих аналізів у приватних лабораторіях (тут жодної корупції, звичайна поліклініка просто не робить певні аналізи). Коли о 4-й ранку я приїхав у пологовий будинок по дзвінку дружини, у мене на руках були усі довідки, які дозволяють мені бути при народженні дитини. Я пішов на прохідну і сказав що мені на партнерські пологи, а у відповідь я почув наступне:
- А квитанцію ви вже оплатили? Ні? Ну то я не можу вас без квитанції пропустити.
Коли я почав казати, що це безкоштовно, і що я не маю нічого сплачувати, вона порадила вирішувати це питання з замом головного лікаря, а так просто без оплаченої квитанції вона мене не пропустить, і крапка.
Зама довелося чекати до 10-ї години, після чого я зайшов до нього в кабінет і почув вже знайоме: «Оплачуйте квитанцію в бухгалтерії на 600 гривень, потім до мене і я даю дозвіл».
Я пішов до бухгалтерії і почав заповнювати квитанцію. Необхідно було заповнити поле «призначення платежу», і я спитав у бухгалтерки, чи треба туди написати «за партнерські пологи»? А та, у відповідь сказала написати просто «благодійний внесок».
Я чудово розумів, що з мене здирають гроші, я знав, що партнерські пологи повністю безкоштовні, але мені довелося заплатити ці 600 гривень, бо інакше я би не зміг скористатися своїм законним правом бути присутнім при пологах.
Отже, нормальний мер розуміє, що засилля тотальної корупції в усіх держустановах це проблема. І нормальний мер має робити усе, що дозволяють йому повноваження, аби цю проблему вирішити.
Спробуйте пригадати, що зробив наш київський мер за останні роки для боротьби з корупцією. Щось спало на думку? Ні?
Уявіть, що ви прийшли до головного лікаря пологового будинку, аби отримати дозвіл на присутність при народженні, і на дверях окрім прізвища лікаря та годин прийому висить таке оголошення:
Як думаєте, чи запропонує вам лікар заплатити 600 гривень благодійного внеску в касу?
Тепер уявіть, що дитина у вас вже народилася, і ви пішли у РАЦС отримати свідоцтво про народження. На дверях кабінету, куди ви прийшли здати документи висить таке оголошення:
Як думаєте, чи підсунуть вам квитанцію на сплату «консультаційних послуг» чи з ще якимось дурним формулюванням?
Ну, і наостанок, уявіть собі кабінети лікарів у лікарнях, які завішені оголошеннями кшталту, «Оформлення та ведення картки - безкоштовне», «За більшість аналізів не треба платити: ознайомтеся з переліком аналізів, які надаються безкоштовно», «Шприці та рукавички видаються лікарні - вам не треба за них платити»…
Чи вистачить нахабності у лікарів вимагати гроші за безкоштовні послуги?
Все, на кожних дверях держустанов висять оголошення про можливі корупційні дії, тепер держслужбовець не вимагає з вас гроші за безкоштовні послуги, тотальну дрібну корупцію подолано!
Антикорупційні оголошення стосуються кожного з нас, бо я не вірю, що в Україні є хоча б одна людина, яка ніколи не стикалася з корупцією. Організувати встановлення таких оголошень дуже просто, але на жаль меру байдуже до вирішення проблеми корупції у нашому місті.
2. Гаряча антикорупційна лінія 1552.
Приходить чоловік до лікаря… Ні-ні, це не анекдот! Але продовжуйте читати. Отже, приходить чоловік із дитиною до лікаря, а той каже:
- Ваша дитина прописана в іншому районі, тому лікувати її я не буду
- Як же так? - питає чоловік, - Хіба ви не давали клятву Гіппократа? Хіба не можна нічого зробити?
- В принципі, можна. Я візьмуся за лікування вашої дитини, але ви маєте за це сплатити 200 гривень.
- А це законно?
- Абсолютно! За новим законом ви маєте це зробити. Бажано готівкою. Можете її покласти у цю кишеню мого халата.
Чоловік тягнеться до своєї кишені і витягає… ні, не гроші, а мобільник, та набирає чотири цифри.
Лікар відчуває, що по його спині біжать мурашки, шлунок ніби хтось стискає, а на лобі виступає піт, немов роса. За цими симптомами районний ескулап визначив у себе стрес. І це не дивно, адже чоловік, скоріш за все, дзвонить по телефону 1552.
Не кажіть, що ви не чули про цей номер! Його було дуже потужно розрекламовано. Це номер Антикорупційної Гарячої Лінії. Якщо ви стикаєтесь із вимаганням хабара, або просто підозрюєте корупцію, як чоловік із цієї історії, то подзвоніть та проконсультуйтеся.
Саме тому наш лікар машинально шукає в себе на столі «Валідол». Якщо викриють його невинну махінацію, йому може загрожувати догана! Ці думки промайнули в лікарській голові за лічені секунди.
- Стійте! Не дзвоніть! Я пожартував! - крикнув він
Чоловік, примруживши очі та тримаючи телефон біля вух, дивиться на лікаря.
«Ви зателефонували до Гарячої Антикорупційної Лінії. Скажіть, будь ласка, що вас турбує», - чутно зі слухавки приємний жіночий голос
Ця пауза здається довгою. Чутно, як за вікном сміються діти та шумлять автівки. Чоловік дивиться на лікаря. По чолу лікаря повзе краплина поту. Чоловік напружено дивиться на лікаря.
«Говоріть, будь ласка» - голос оператора спокійний.
- Вибачте, помилився номером, - каже чоловік і одним рухом відключає лінію та кладе телефон до кишені.
Лікар, нарешті, витирає піт із чола.
- То ви пожартували, кажете? - питає чоловік
- Так, - відповідає лікар тихим голосом, - не двісті гривень, а сто.
- Це вже інша справа, - весело каже чоловік і знову тягнеться до кишені.
Цей епізод є показовим тим, що корупція може спіткати людину будь-де і за будь-яких умов. Щоб зорієнтуватися у ситуації і не допустити ошуканства, людині потрібен помічник, який компетентно розбереться у ситуації та дасть пораду. Таким помічником може бути Антикорупційна Консультаційна Служба.
Її «гаряча лінія» дуже актуальна, якщо необхідне роз’яснення тієї чи іншої ситуації прямо на місці. Не кожен зрозуміє, чи дійсно він має, приміром, сплатити якусь комісію, чи вона придумана чиновником задля прибутку. Консультант по телефону все пояснить та попросить дані цього чиновника. Якщо підтвердиться факт корупційних дій, на того чекатиме покарання.
Усі люди тепер знають телефон 1552, і якщо у когось є сумніви, що з нього вимагають гроші, людина рішуче дзвонить на цей магічний телефон, повідомляє про факт корупції та отримує необхідну консультацію. Люди радіють новому сервісу, пишаються своїм мером, який піклується про киян, і обов’язково оберуть такого чудового політика ще багато разів.
3. Юридична просвіта громадян
Для початку коротенька історія з життя. А як же без них? Осінь 2012 року, триває передвиборча агітація, і кандидат у народні депутати зустрічається з мешканцями мікрорайону прямо на вулиці. Кандидат хоче стати Народним Депутатом України, і які ви думаєте питання йому ставили? Загальнонаціональні, типу куди рухатися Україні до Європи чи Росії, як ви ставитеся до російської як другої державної, чи треба нам у НАТО?..
Ні, більшість питань були місцевого значення: чому не ремонтують цей дитячий майданчик? Чому машини паркуються на цьому газоні? Чому нема у крані гарячої води? І т.д. Таке враження, що люди взагалі не уявляють що є місцева влада в компетенцію якої входить вирішення таких дрібних районних проблем.
Ще дуже показовий випадок - не полініться і подивіться сюжет. На вас чекатиме Ганна Герман, яка планує розказати Януковичу про тантричний секс.
http://weather.tsn.ua/ukrayina/u-kiyivskiy-shkoli-nochami-zaymayutsya-tantrichnim-seksom.html
Авжеж, у Президента немає більш нагальних справ ніж тантричний секс у школі.
Зовсім небагато людей знають про такі сайти як УкрЯма, Громадський контроль доріг і подібні, які дозволяють вирішити дрібні проблеми, як наприклад вибоїна на дорозі. Люди і не підозрюють, що можна кудись написати заяву, і проблема буде вирішена. Вони думають, що не мають жодного впливу на дії влади, і не уявляють, що чиновників, іноді, так легко змусити виконувати свою роботу.
Хороший мер не чекатиме, склавши руки, поки ви самі дізнаєтеся про свої права з якихось джерел. Він надрукує красиві брошурки, які розповідатимуть людям про те, як і на якому рівні вирішуються різні міські проблеми. У нього на сайті буде розміщена красива візуалізація про чиновницькі кола пекла, і відео-уроки з відстоювання своїх прав.
Мер не зможе спокійно заснути, поки усі громадяни не вивчать свої права. Люди бачитимуть, що мер піклується про них і хоче чомусь навчити. Вони полюблять такого політика, як свою першу вчительку.
Підсумок
Надрукувати та розвісити антикорупційні оголошення це настільки просто, що я навіть не буду про це розповідати. Створити гарячу лінію 1552 теж легко (не складніше за 1551). Роздавати людям інформаційні буклети про їхні права та можливості впливу на владу не важче, ніж кидати у скриньки Вечірній Київ… Все просто, все легко, але жоден мер цього не робить.
Найлегше що можна втілити - це авжеж антикорупційні оголошення. І, оскільки, хорошого мера у нас нема, і не зрозуміло коли буде, то можна постаратися втілити цю ідею силами громадських активістів. Оголошеннями зацікавилася одна потужна громадська організація, а найближчим часом, швидше за все, нею буде захоплюватися один народний депутат (поки не вказую назви та імена, бо ще немає їх остаточної відповіді та ще не сформована стратегія дій).
Авжеж, ідеальний мер не обмежиться лише перерахованими в цьому дописі пропозиціями. Окрім юридично-антикорупційної сфери є ще багато напрямів. Про них я теж напишу. То ж, чекайте на наступному тижні допис про те, як хороший мер може успішно боротися із незаконною торгівлею.
Poll Найнагальніші проблеми Києва
Найменше людей проголосувало за пункт "Юридична просвіта громадян - донесення до людей інформації про їхні права". Я впевнений, що це один з найважливіших напрямків, яким у першу чергу має займатися міська влада. Тому, саме з цієї недооціненої теми й почнеться цикл дописів (так-так, їх буде багато) про те, що може зробити мер Києва за дуже короткий термін (рік-два) без великого фінансування та якихось надзусиль - було би бажання.
Для початку, давайте розберемося, навіщо взагалі потрібна юридична просвіта громадян, і чому вона важлива.
Більшість наших людей надзвичайно безграмотні в юридичному плані. Вони не знають своїх прав; вони не знають, куди звертатися, коли їхні права порушуються; вони не знають як захиститися від тотальної корупції... Як результат - людей постійно й усюди дурять.
Більшість моїх пропозицій до ідеального мера стосуються, загалом, антикорупційної діяльності, бо юридичне невігластво призводить до витікання бюджетних коштів у темні кишені нечесних чиновників. Але запропоновані в цьому дописі схеми допоможуть запобігти і шахрайствам на правовій ниві.
Чому міська влада має цим займатися?
Тому що, завдання мерії це не тільки благоустрій, автомобільні розв'язки, ЖКХ тощо, а створення комфортних умов для життя та роботи у місті. А чи можна комфортно себе почувати, коли майже кожен держслужбовець нагадує наперсточника, який тільки й думає, як би виманити у людей гроші?
Хороший мер, авжеж, зовсім не схожий на шахрая, він піклується про людей і робить усе від нього залежне, аби у кабінетах поменшало наперсточників.
І що ж він робить?
1. Антикорупційні оголошення в держустановах
Ви помічали, що в яку б держустанову не піти - з вас усюди у різних формах вимагатимуть гроші. Якщо не помічали - то ви або ніколи не ходили до держустанов, або живете точно не в Україні.
Ви ідете оформлювати закордонний паспорт - вам з квитанціями на обов’язкові платежі підсовують квитанції на оплату якоїсь страховки та «за консультацію». Ви ідете у лікарню - вам кажуть заплатити за оформлення картки. Ви у тій же лікарні здаєте безкоштовний аналіз - з вас вимагають гроші на реактиви. Ви хочете бути присутнім при народженні вашої дитини - вам повідомляють що необхідно заплатити за партнерські пологи. Ви пішли отримати свідоцтво про народження - знову заплатіть за консультаційні послуги. Ви…
Цей перелік можна продовжувати ще дуже довго, і в ньому будуть приклади вимагання у мене грошей лише за останні пару років.
Спробуйте пригадати де і коли у вас останнім часом вимагали гроші за якісь безкоштовні послуги.
Дуже багато людей, оплачуючи квитанції за консультацію, даючи гроші за оформлення картки навіть не підозрюють, що насправді вони не зобов’язані платити і не здогадуються що у них просто вимагають гроші. Вони мовчки платять, бо тьотя сказала заплатити. Вони не приходять до дому і не розповідають родичам про те, як наскрізь просякнуті корупцією держслужбовці безсовісно вимагали гроші ні за що. Вони навіть не підозрюють що їх тупо кинули, розвели як котят
Click to view...вони, навіть, не можуть оцінити красу гри, бо не зрозуміли, що відбулася якась гра.
Перед тим як розказати про те, як антикорупційні оголошення врятують Київ від дрібної корупції, я наведу один показовий приклад з мого життя:
Я дуже хотів бути присутнім при народженні своєї першої дитини. Для того, щоб отримати дозвіл на партнерські пологи, необхідно здати декілька недешевих аналізів у приватних лабораторіях (тут жодної корупції, звичайна поліклініка просто не робить певні аналізи). Коли о 4-й ранку я приїхав у пологовий будинок по дзвінку дружини, у мене на руках були усі довідки, які дозволяють мені бути при народженні дитини. Я пішов на прохідну і сказав що мені на партнерські пологи, а у відповідь я почув наступне:
- А квитанцію ви вже оплатили? Ні? Ну то я не можу вас без квитанції пропустити.
Коли я почав казати, що це безкоштовно, і що я не маю нічого сплачувати, вона порадила вирішувати це питання з замом головного лікаря, а так просто без оплаченої квитанції вона мене не пропустить, і крапка.
Зама довелося чекати до 10-ї години, після чого я зайшов до нього в кабінет і почув вже знайоме: «Оплачуйте квитанцію в бухгалтерії на 600 гривень, потім до мене і я даю дозвіл».
Я пішов до бухгалтерії і почав заповнювати квитанцію. Необхідно було заповнити поле «призначення платежу», і я спитав у бухгалтерки, чи треба туди написати «за партнерські пологи»? А та, у відповідь сказала написати просто «благодійний внесок».
Я чудово розумів, що з мене здирають гроші, я знав, що партнерські пологи повністю безкоштовні, але мені довелося заплатити ці 600 гривень, бо інакше я би не зміг скористатися своїм законним правом бути присутнім при пологах.
Отже, нормальний мер розуміє, що засилля тотальної корупції в усіх держустановах це проблема. І нормальний мер має робити усе, що дозволяють йому повноваження, аби цю проблему вирішити.
Спробуйте пригадати, що зробив наш київський мер за останні роки для боротьби з корупцією. Щось спало на думку? Ні?
Уявіть, що ви прийшли до головного лікаря пологового будинку, аби отримати дозвіл на присутність при народженні, і на дверях окрім прізвища лікаря та годин прийому висить таке оголошення:
Як думаєте, чи запропонує вам лікар заплатити 600 гривень благодійного внеску в касу?
Тепер уявіть, що дитина у вас вже народилася, і ви пішли у РАЦС отримати свідоцтво про народження. На дверях кабінету, куди ви прийшли здати документи висить таке оголошення:
Як думаєте, чи підсунуть вам квитанцію на сплату «консультаційних послуг» чи з ще якимось дурним формулюванням?
Ну, і наостанок, уявіть собі кабінети лікарів у лікарнях, які завішені оголошеннями кшталту, «Оформлення та ведення картки - безкоштовне», «За більшість аналізів не треба платити: ознайомтеся з переліком аналізів, які надаються безкоштовно», «Шприці та рукавички видаються лікарні - вам не треба за них платити»…
Чи вистачить нахабності у лікарів вимагати гроші за безкоштовні послуги?
Все, на кожних дверях держустанов висять оголошення про можливі корупційні дії, тепер держслужбовець не вимагає з вас гроші за безкоштовні послуги, тотальну дрібну корупцію подолано!
Антикорупційні оголошення стосуються кожного з нас, бо я не вірю, що в Україні є хоча б одна людина, яка ніколи не стикалася з корупцією. Організувати встановлення таких оголошень дуже просто, але на жаль меру байдуже до вирішення проблеми корупції у нашому місті.
2. Гаряча антикорупційна лінія 1552.
Приходить чоловік до лікаря… Ні-ні, це не анекдот! Але продовжуйте читати. Отже, приходить чоловік із дитиною до лікаря, а той каже:
- Ваша дитина прописана в іншому районі, тому лікувати її я не буду
- Як же так? - питає чоловік, - Хіба ви не давали клятву Гіппократа? Хіба не можна нічого зробити?
- В принципі, можна. Я візьмуся за лікування вашої дитини, але ви маєте за це сплатити 200 гривень.
- А це законно?
- Абсолютно! За новим законом ви маєте це зробити. Бажано готівкою. Можете її покласти у цю кишеню мого халата.
Чоловік тягнеться до своєї кишені і витягає… ні, не гроші, а мобільник, та набирає чотири цифри.
Лікар відчуває, що по його спині біжать мурашки, шлунок ніби хтось стискає, а на лобі виступає піт, немов роса. За цими симптомами районний ескулап визначив у себе стрес. І це не дивно, адже чоловік, скоріш за все, дзвонить по телефону 1552.
Не кажіть, що ви не чули про цей номер! Його було дуже потужно розрекламовано. Це номер Антикорупційної Гарячої Лінії. Якщо ви стикаєтесь із вимаганням хабара, або просто підозрюєте корупцію, як чоловік із цієї історії, то подзвоніть та проконсультуйтеся.
Саме тому наш лікар машинально шукає в себе на столі «Валідол». Якщо викриють його невинну махінацію, йому може загрожувати догана! Ці думки промайнули в лікарській голові за лічені секунди.
- Стійте! Не дзвоніть! Я пожартував! - крикнув він
Чоловік, примруживши очі та тримаючи телефон біля вух, дивиться на лікаря.
«Ви зателефонували до Гарячої Антикорупційної Лінії. Скажіть, будь ласка, що вас турбує», - чутно зі слухавки приємний жіночий голос
Ця пауза здається довгою. Чутно, як за вікном сміються діти та шумлять автівки. Чоловік дивиться на лікаря. По чолу лікаря повзе краплина поту. Чоловік напружено дивиться на лікаря.
«Говоріть, будь ласка» - голос оператора спокійний.
- Вибачте, помилився номером, - каже чоловік і одним рухом відключає лінію та кладе телефон до кишені.
Лікар, нарешті, витирає піт із чола.
- То ви пожартували, кажете? - питає чоловік
- Так, - відповідає лікар тихим голосом, - не двісті гривень, а сто.
- Це вже інша справа, - весело каже чоловік і знову тягнеться до кишені.
Цей епізод є показовим тим, що корупція може спіткати людину будь-де і за будь-яких умов. Щоб зорієнтуватися у ситуації і не допустити ошуканства, людині потрібен помічник, який компетентно розбереться у ситуації та дасть пораду. Таким помічником може бути Антикорупційна Консультаційна Служба.
Її «гаряча лінія» дуже актуальна, якщо необхідне роз’яснення тієї чи іншої ситуації прямо на місці. Не кожен зрозуміє, чи дійсно він має, приміром, сплатити якусь комісію, чи вона придумана чиновником задля прибутку. Консультант по телефону все пояснить та попросить дані цього чиновника. Якщо підтвердиться факт корупційних дій, на того чекатиме покарання.
Усі люди тепер знають телефон 1552, і якщо у когось є сумніви, що з нього вимагають гроші, людина рішуче дзвонить на цей магічний телефон, повідомляє про факт корупції та отримує необхідну консультацію. Люди радіють новому сервісу, пишаються своїм мером, який піклується про киян, і обов’язково оберуть такого чудового політика ще багато разів.
3. Юридична просвіта громадян
Для початку коротенька історія з життя. А як же без них? Осінь 2012 року, триває передвиборча агітація, і кандидат у народні депутати зустрічається з мешканцями мікрорайону прямо на вулиці. Кандидат хоче стати Народним Депутатом України, і які ви думаєте питання йому ставили? Загальнонаціональні, типу куди рухатися Україні до Європи чи Росії, як ви ставитеся до російської як другої державної, чи треба нам у НАТО?..
Ні, більшість питань були місцевого значення: чому не ремонтують цей дитячий майданчик? Чому машини паркуються на цьому газоні? Чому нема у крані гарячої води? І т.д. Таке враження, що люди взагалі не уявляють що є місцева влада в компетенцію якої входить вирішення таких дрібних районних проблем.
Ще дуже показовий випадок - не полініться і подивіться сюжет. На вас чекатиме Ганна Герман, яка планує розказати Януковичу про тантричний секс.
http://weather.tsn.ua/ukrayina/u-kiyivskiy-shkoli-nochami-zaymayutsya-tantrichnim-seksom.html
Авжеж, у Президента немає більш нагальних справ ніж тантричний секс у школі.
Зовсім небагато людей знають про такі сайти як УкрЯма, Громадський контроль доріг і подібні, які дозволяють вирішити дрібні проблеми, як наприклад вибоїна на дорозі. Люди і не підозрюють, що можна кудись написати заяву, і проблема буде вирішена. Вони думають, що не мають жодного впливу на дії влади, і не уявляють, що чиновників, іноді, так легко змусити виконувати свою роботу.
Хороший мер не чекатиме, склавши руки, поки ви самі дізнаєтеся про свої права з якихось джерел. Він надрукує красиві брошурки, які розповідатимуть людям про те, як і на якому рівні вирішуються різні міські проблеми. У нього на сайті буде розміщена красива візуалізація про чиновницькі кола пекла, і відео-уроки з відстоювання своїх прав.
Мер не зможе спокійно заснути, поки усі громадяни не вивчать свої права. Люди бачитимуть, що мер піклується про них і хоче чомусь навчити. Вони полюблять такого політика, як свою першу вчительку.
Підсумок
Надрукувати та розвісити антикорупційні оголошення це настільки просто, що я навіть не буду про це розповідати. Створити гарячу лінію 1552 теж легко (не складніше за 1551). Роздавати людям інформаційні буклети про їхні права та можливості впливу на владу не важче, ніж кидати у скриньки Вечірній Київ… Все просто, все легко, але жоден мер цього не робить.
Найлегше що можна втілити - це авжеж антикорупційні оголошення. І, оскільки, хорошого мера у нас нема, і не зрозуміло коли буде, то можна постаратися втілити цю ідею силами громадських активістів. Оголошеннями зацікавилася одна потужна громадська організація, а найближчим часом, швидше за все, нею буде захоплюватися один народний депутат (поки не вказую назви та імена, бо ще немає їх остаточної відповіді та ще не сформована стратегія дій).
Авжеж, ідеальний мер не обмежиться лише перерахованими в цьому дописі пропозиціями. Окрім юридично-антикорупційної сфери є ще багато напрямів. Про них я теж напишу. То ж, чекайте на наступному тижні допис про те, як хороший мер може успішно боротися із незаконною торгівлею.