Транспорт і державна статистика.
Два роки навчання за транспортною спеціальністю на Тайвані радикально змінили моє уявлення про транспорт. В нас в країні прийнято на це дивитися як на питання інженерії та витрачання шаленої купи грошей ніпанятна куди.
Власне кажучи, судячи з того що я чув від народу з НТУ, десь це вони і вчать. Тоді як транспорт це дещо інакше.
Як виявилося, я не помилився, пішовши після економіки в транспортну галузь. Транспорт - це чистої води економіка. Не тільки з бізнесової точки зору витрат і доходів, а саме з точки зору планування пасажиропотоків та змін в економіку територій, які знаходяться під впливом нового виду транспорту.
Проблема в тому, що для планування пасажиропотоку необхідно будувати гравітаційну модель (чистої води економетрика, привіт економістам))) яка потребує статистичних даних про точки, які генерують пасажиропотік. От тут і починається трабл. Я зараз пишу дипломну роботу на тему планування лінії високошвидкісної залізниці в Україні, і виявляється що більшість даних про соціально-економічний стан міст тупо не збирається, тільки на рівні областей.
Знайшов збірник "Основні соціально-економічні характеристики міст України" на сайті Асоціації міст. По-перше, збірник за 2010 рік, по-друге де-які цифри там такі, що просто ахтунг і явно не відповідають дійсності, по третє там тупо немає деяких міст. Якби ж то там не було якогось Мухосранська на 10 тис. чоловік, я б пережив. А там нема Донецька, і це при тому що я маю спрогнозувати попит саме між Києвом і Донецьком.
От і відповідь на питання, чому так живем і чому у нас така транспортна дупа. Тому що про транспортне планування, зокрема про аналіз транспортного попиту у нас явно ніхто й близько не чув. У нас навіть статистики, потрібної для такої роботи, не збирають.