Лягти й проспати образу і самотність, але спати, як на зло не хочеться.

"Смотри, в безоблачном небе плывет летучий фрегат..."
Неконтрольована апатія і сльозливість, нічого не контролюю взагалі. Бісить. Нічого не можу вдіяти, тільки кидаюсь з одних крайнощів в інші. Не зберу себе до купи.
"А там в предутреннем небе проплыл свинцовый ковчег..."
... і хоч би тобі шо...

     Вчорашній день нормально так відбувся. Вогнище, дощ, катання на велосипеді (це було весело)))), алкорепетиція в старому засульському дк), -а-не-спеть-ли-мне-песню-АААА- любви- і прочая), разговори "за жисть" до ранку, прогулянка по сонному Засуллю о другій ночі. День називається- харашо, но мало ( Read more... )

Подарили боль - изысканный стиль и качество.
Не стихает, сводит с ума, поется.
От нее бессовестно горько плачется.
И катастрофически много пьется.

Разрастется, волей, глядишь, надышится.
Сеточкой сосудов в глазах порвется.

От тебя немыслимо много пишется.
Жалко, что фактически не живется.

16 июня 2004 года.