The White Silence, або зимовий Петрос
1
Погода була не дуже привітною. Сніг, вітер, нульова видимість.
2
Але оптимізму ми не втрачали.
3
4
5
Десь в районі верхніх колиб, почало різко темніти. Тож ми спустилися в Казмечик, де водка/сєльодка/валянки/балалайка - всі радості жизні.
6
Наступного дня природа показала нам весь можливий спектр погоди, сонце хмари, сніг, вітер, лавини ітд. З точки зору альпінізму нічо хорошого, на Петрос ми знову ж таки не вийшли. А от з точки зору фотографії, з точністю до навпаки. Можна було побачити, як при різній погоді виглядають одні й тіж самі об"єкти.
7
8
9
10
11
12
13
14
Дорогою трапилось кілька вар"ятів. Восновному "панаєхавших", Запоріжжя, Донецьк, Дніпропетровськ ітд. З "наших" зустріли хіба Франківськ. З вар"ятів тоже в той день ніхто на Петрос не вийшов, максимум до перемички. Навіть київський маніяк - одиночка, що чекав погоди в верхніх колибах 3 дні.
15
16
Загалом поїзку можна вважати "закриттям сезону", навряд чи тої зими доведеться ще вибратись в гори (пабухать і на лижі не рахується).
більше знимок в пікасі