Після того як вдарився в стоп, в Карпати майже не хожу, тож для мене це була досить значна подія. Тим більше що на Пікуї раніше не був.
Було нас четверо,
fi_lin , я і ще 2 вар"яти. Ще не встигло добре розвиднітись, ми вже почали сходження.
Знизу снігу майже не було. Йти як по асфальту швидко набридло. Навмисно звернули зі стежки, мінімально помісили болото, влізли в якісь корчі. Заодно відтестив нові бахіли.
Погода була суперова. Сонце, повний штиль. Мінімальний вітер з"явився тільки на вершині.
Підйом/спуск зайняв близько 4 годин. Це на порядок менше ніж ми розраховували. Тож залишок часу вирішили потратити на відвідини якогось там водоспаду. Водоспад, в свою чергу, виявився настільки не феєричним, що ми навіть не змогли його відшукати, не кажучи вже про те, щоби запам"ятати як він зветься.
На 4 чоловік у нас було 3 фотоапарата. Всі дзеркалки, причом 1 фулфрейм. Такшо кому мало знимок, гляньте в пікасу:
http://picasaweb.google.com/grynjuk/Pikuy_2010http://picasaweb.google.com/adan.pic/PikuyLumshory А ще це була по суті перша нормальна можливість відтестити свій фотоапарат в "бойових умовах". Отримав купу "інформациї к размишлєнію", буду переварювати.