Города і сьола СССР. Бучач.
Так склались обставини, що заплановану на вихідні поїздку на Французьку Рів"єру довелося відмінити. Натомість, в якості компенсації, був запропонований тур до Матері Городов Рускіх - Бучача.
Замість круїзного лайнера нам подали комфортабельний туристичний автобус, в якомуми протягом 4-х годин ностальгували з СССР.
На котрійсь з зупинок нам мало не взірвався моск від творчості місцевих художників авангардистів.
По приїзді в Бучач, мало не на автостанції, я побачив 3 енциклопедичних випадка гопніка. Кєпки, штани "абібас" з полосками, і у всіх чорні кульочки "Босс". Як то кажуть, в словнику Даля напроти слова "гопнік" мають бути їх фотографії.
Колєга сказав, шо то сектанти зі Стінки. І таки да, як вияснилось в Бучацькому районі в селі Стінка та кількох інших живуть сектанти. До церкви вони не ходять, моляться дома, не п"ють не курять, дівчата в них ходять всі в хустинках. А ще у них дуже великі сім"ї, і висока дитяча смертність через те, що вони не водять дітей до лікаря.
Цей паркан зробили сектанти, але вже іншої секти.
"Стіна плачу".
Бучацький водопад.
Місцеві електрики обладнали деякі стовпи вимикачами.
В Бучачі є костел. Він чомусь загратований. При вході стоїть табуретка для молитв і скринька для пожертв.
Є руїни аж двох замків.
Діти на дорозі.
Без пам"ятника Бандері ніяк.
Продуктовий магазин.
Кажуть в Бучачі є проблеми з водою. Правда я так і не зрозумів які. Вода вроді круглодобово, якість ніби нормальна, напір такий що крани вириває.
До деяких будинків не підвели каналізацію. Натомість жильці прибудували туалети типу сартир-клозет на балконах.
Сюди вже добрався 3G.
Одне з найцікавіших місць ""Жидівський цвинтар". До війни тут було 7000 євреїв (з 10 000 населення), німці перебили майже всіх.
Бучацькі краєвиди.
Місцеві підвісні мости страшніше всіх карпатських разом взятих.
Тир.
Кінотеатр "Комсомолець".
UPD. А ще тут заборонено проводити дискотеки в піст.