Десь під кінець подорожі, ми почали втрачати образ і падобіє чєловєчєскоє, і з"явилась підозра, шо нас з такими рожами на літак не пустять. Тож виникла ідея поголитися щоби повернути собі людиноподібний вигляд. Я з горем пополам побрився своїм станком, а от в мого колєги Гєра, з бородою проблєм виявилось побільше. Рішили відвідати місцеву перукарню.
Перукар дуже зрадів, побачивши шо до нього завітало одразу 2 білих містера. Глянув на Гєра, поняв шо тут так просто не справитись, і вирішив призвати на допомогу хай левела.
Гєра всадили в крісло, а мене тим часом запросили розділити трапезу з арабами перукарями.
Вирішили шо Гєра буде брити сам Великий і Страшний Начальнєг.
Суровий мужик, розміром з 3-х дверний шкаф свою справу знав добре. І вже через пару хвлин Гєр знову став схожий на людину.
За спиною в начальника стійка з парфумами, до кольору до вибору. Араби взагалі люблять душитися. Легкий запах парфумів зустрів нас ще в аеропорту і не покидав протягом цілої подорожі.
Before.
After.
Вдалий візит до пахермахєра вирішили відзначити кальянчиком. Гєр видать в той день перехвилювався і після кальяна йому паплахєло. В результаті він нариґав на мечеть Омейядів. Отака от релігійна нетерпимість.
Інші пости про Сирію
1.
Пальміра2.
Deir ez zor3.
Маалюля і православний бізнес4.
Замок Саладіна5.
Русафа6.
Апамея7.
Сирійські діти8.
Чай по арабськи9.
Damascus international airport10.
Пекарня11.
Фабрика мила12.
Сирія з точки зору автолюбителя13.
В перукарні14.
Прогулянка вечірнім Алеппо15.
Квартал ковалів в Алеппо16.
Raqqa & Jabar17.
Дамаск, базар і секс меншини18.
Маядін