Deir ez zor

May 17, 2010 15:47



Десь в дєрзорському районі дєрзорської області не далеко від Іраку є тихе провінційне місто Дєрзор. І нічим особливим воно не відрізняється, нема там ні тисячолітніх руїн, ні памятників, ну взагалі нічо.



Зато там живуть доброзичливі та гостинні люди.







Люди готові поїти вас чаєм доки ви не втріснете.



Як і через кожне поважаюче себе місто, через Дєрзор тече річка, і не яка небудь Мала Карасівка, а цілий Євфрат.





Шоби діти мали звідки скакати в річку, через Євфрат збудували пішохідний міст. Міст на стільки сподобався місцевому населенню, шо по вечерах сюда виходить на шпацер мало не все місто.

Взагалі Дєрзор місто демократичне. Жіноча частина тут не просто ходить без паранжі, а навіть насмілюється заговорити до білих містерів. То шо з нами вітаються чоловіки, ми вже привикли, а тут вітались навіть жінки. Мушу зазначити, деякі з них були навіть досить симпатичні.



фото Гєр

Щоб людям які гуляють по мосту і по набережній було не скучно, місцева санстанція час від часу кропить їх DDT (то така отрава для комарів, но травляться нею чогось восновному люди).



фото Гєр



Вид з вікна готелю.



Вид з вікна готелю, вдень.

Ще в Дєрзорі недорогі готелі. За $14 2-місний номер з телевізором холодильником і кондиціонером, удобства правда в коридорі, але всьо чисто всьо культурно.

Запитали в рісепшна де тут можна похавати так шоб не дорого. Направив нас до цілком цивільної пролетарської столової, де за бакс роблять здоровений сендвіч (куча всього завернуте в хліб), і ше за бакс роблять пів літри фрешу. В столовій по англійськи ніхто не говорив, на мигах пояснюватись теж шось не вийшло, тож робітники видзвонили свого англомовного колєгу, той швиденько прийшов, поміг нам замовити їжу. Виявилось що та столовка двоповерхова, на другому поверсі були самі жінки.



Хелпери.

Дєрзор довго не хотів нас відпускати. Ніяк не могли вибратись з нього. Їхали 5-ма машинами кілометрів по 10. То машиною до сусіднього села, то водій вдруг гроші захоче, то місцеві хелпери обступлять і заважають стопити. Під кінець зловили машину з мужиком, який завіз нас назад в Дєрзор, посадив на маршрутку, заплатив за нас, ще й дав $10 на дорогу.
Інші пости про Сирію
1. Пальміра 2. Deir ez zor 3. Маалюля і православний бізнес 4. Замок Саладіна 5. Русафа 6. Апамея 7. Сирійські діти 8. Чай по арабськи 9. Damascus international airport 10. Пекарня 11. Фабрика мила 12. Сирія з точки зору автолюбителя 13. В перукарні 14. Прогулянка вечірнім Алеппо 15. Квартал ковалів в Алеппо 16. Raqqa & Jabar 17. Дамаск, базар і секс меншини 18. Маядін

сирія, d90

Previous post Next post
Up