Кулінарні експерименти. Морква збирає друзів
Якось в розмові на кулінарну тему, виявилось, що мої галицькі друзі всі, як один, не в курсі про існування такого чудного літнього блюда, як окрошка. Окрошка втамовує в літню спеку голод та спрагу одночасно. Окрошка - прекрасний засіб при похміллі. Окрошка - улюблене блюдо мого дитинства.
Тепер встановився певний паритет кулінарного невігласства серед моїх друзів з двох сторін Збруча. Там не знають, що таке чанахи, Тут - що таке окрошка. Одна я як д’Артаньян виросла поруч з Кнігай о вкусной і здоровой піщє. :)
Тому не вихваляючись довго своєю майстерністю, вирішила я даними мені мамою знаннями поділитись з народними масами. А коли ж ділитись, як не похмільної суботи після ЖеЖівки.
А перед вами ось сьогодні, коли ви в офісах, в очікуванні обіду сидите - хвалюся ;)
Поки мої дорогі подопитні скуповували всі запаси зелені та кефіру в магазинах, я зварила картопельки та яйця. Жодна жива істота при цьому не постраждала.
Потім прийшла зелень. Зелень прийшла в руках гостей.
На кухні знайшлось чотири дощещки, вісім ножів та 5 табуреток, про що я до цього візиту і не здогадувалась.
Переваги великого товариства, що перебуває одночасно на кухні невеликі, але в певні моменти це товариство може заінити собою багафункційний кухонний комбайн.
Тобто одночасно обирати від лушпайок картоплю і нарізати її, знімати шкарлупку в яєць та нарізати їх, дрібонько різати огірки, редиску та зелену цибульку.
Цибульці в цьому процесі присвячується свій окремий та захопливий підпроцес.
Цибулька ріжеться дрібонько-дрібонько і посипається сіллю багато-багато.
Тоді дістаємо широкий мачете і дусимо цибульку до перемоги. Тобто поки вона не стане пожмакано-нещасна і в якості акту капітуляцію випустить весь сік.
За виглядом має нагадувати шось отаке.
Усі порубано-потиснуті продукти, а саме, цибульку, огірки, редиску, картоплю, яйця і варену ковбаску, типу докторська-молочна (ааааааа, мало не забула, ковбаска обов’язково) складаємо як прийдеться в каструльку побільше. Даний факт фотограф і разказчік забула запєтчатлєть з причини природньої безголовсті.
Наступним етапом згадуєм про кефір.
Кефір весь цей час стояв у нас в морозилці. Тому він капєц який холодний.
Виливаємо весь наявний кефір в каструльку до порубаних овочів та колбаса.
Дістаємо з морозилки водичку чисту та незамутньону негазовану.
І теж виливаємо в каструльку.
Тоді згадуємо, шо на одній з попередніх фоток в нас була сметанка. Дістаємо цю сметанку і, ви не повірите, теж виливаємо в каструльку. Сметанку можна виливати не всю, а лише половину.
Після цього дістаємо з шафки сіль та перець і додаємо їх на власний розсуд в каструльку. Фотки сола і перца я теж забула зробити, але думаю, ви візуалізірували...
А тепер головний нюанс. Дістаємо з холодильника гірчичку.
Додаємо ложки три-чотири гірчички все в ту ж нашу гігантську каструльку.
Ретельно все перемішуємо. Пробуємо. При потребі додаємо будь-який із перелічених вище інгридієнтів. Ще раз перемішуємо. Знову пробуємо.
Фінальний акорд, додаємо нарізаного укропу, зображеного на відомому фото, іменованому "з зеленню".
І вуаля!
З’їли все суттєво швидше, ніж готували. Але ж на то воно і вкусняшка :)
В процесі готування та поїдання брали участь: lototska, terival, gorun4, umchenia, kineskop, nikmet12 і evheniys під чутким взглядом green_carrot.
На такий обсяг їдоків прийшовся такий обсяг всього:
каструля гіганстька - одна;
картопельки варені - 7
яйця варені - 5
редиска - пучок
огірки - 3
ковбаса докторська - півкіло
цибуля зелена - пучок
кефір - 3 по півлітра
сметана - грам 300
гірчиця - 3-4 ложки
сіль/перець - як сі всипало
вода - одна пляшка
Слова-мотиватори, показатори та об’яснятори - стотриццятьдва.
Тарілки, ложки за смаком.
Иххх, поки писала, аж знову їсти захотілось :)
Що готуватимемо наступного кулінарного збіговиська?
Тепер встановився певний паритет кулінарного невігласства серед моїх друзів з двох сторін Збруча. Там не знають, що таке чанахи, Тут - що таке окрошка. Одна я як д’Артаньян виросла поруч з Кнігай о вкусной і здоровой піщє. :)
Тому не вихваляючись довго своєю майстерністю, вирішила я даними мені мамою знаннями поділитись з народними масами. А коли ж ділитись, як не похмільної суботи після ЖеЖівки.
А перед вами ось сьогодні, коли ви в офісах, в очікуванні обіду сидите - хвалюся ;)
Поки мої дорогі подопитні скуповували всі запаси зелені та кефіру в магазинах, я зварила картопельки та яйця. Жодна жива істота при цьому не постраждала.
Потім прийшла зелень. Зелень прийшла в руках гостей.
На кухні знайшлось чотири дощещки, вісім ножів та 5 табуреток, про що я до цього візиту і не здогадувалась.
Переваги великого товариства, що перебуває одночасно на кухні невеликі, але в певні моменти це товариство може заінити собою багафункційний кухонний комбайн.
Тобто одночасно обирати від лушпайок картоплю і нарізати її, знімати шкарлупку в яєць та нарізати їх, дрібонько різати огірки, редиску та зелену цибульку.
Цибульці в цьому процесі присвячується свій окремий та захопливий підпроцес.
Цибулька ріжеться дрібонько-дрібонько і посипається сіллю багато-багато.
Тоді дістаємо широкий мачете і дусимо цибульку до перемоги. Тобто поки вона не стане пожмакано-нещасна і в якості акту капітуляцію випустить весь сік.
За виглядом має нагадувати шось отаке.
Усі порубано-потиснуті продукти, а саме, цибульку, огірки, редиску, картоплю, яйця і варену ковбаску, типу докторська-молочна (ааааааа, мало не забула, ковбаска обов’язково) складаємо як прийдеться в каструльку побільше. Даний факт фотограф і разказчік забула запєтчатлєть з причини природньої безголовсті.
Наступним етапом згадуєм про кефір.
Кефір весь цей час стояв у нас в морозилці. Тому він капєц який холодний.
Виливаємо весь наявний кефір в каструльку до порубаних овочів та колбаса.
Дістаємо з морозилки водичку чисту та незамутньону негазовану.
І теж виливаємо в каструльку.
Тоді згадуємо, шо на одній з попередніх фоток в нас була сметанка. Дістаємо цю сметанку і, ви не повірите, теж виливаємо в каструльку. Сметанку можна виливати не всю, а лише половину.
Після цього дістаємо з шафки сіль та перець і додаємо їх на власний розсуд в каструльку. Фотки сола і перца я теж забула зробити, але думаю, ви візуалізірували...
А тепер головний нюанс. Дістаємо з холодильника гірчичку.
Додаємо ложки три-чотири гірчички все в ту ж нашу гігантську каструльку.
Ретельно все перемішуємо. Пробуємо. При потребі додаємо будь-який із перелічених вище інгридієнтів. Ще раз перемішуємо. Знову пробуємо.
Фінальний акорд, додаємо нарізаного укропу, зображеного на відомому фото, іменованому "з зеленню".
І вуаля!
З’їли все суттєво швидше, ніж готували. Але ж на то воно і вкусняшка :)
В процесі готування та поїдання брали участь: lototska, terival, gorun4, umchenia, kineskop, nikmet12 і evheniys під чутким взглядом green_carrot.
На такий обсяг їдоків прийшовся такий обсяг всього:
каструля гіганстька - одна;
картопельки варені - 7
яйця варені - 5
редиска - пучок
огірки - 3
ковбаса докторська - півкіло
цибуля зелена - пучок
кефір - 3 по півлітра
сметана - грам 300
гірчиця - 3-4 ложки
сіль/перець - як сі всипало
вода - одна пляшка
Слова-мотиватори, показатори та об’яснятори - стотриццятьдва.
Тарілки, ложки за смаком.
Иххх, поки писала, аж знову їсти захотілось :)
Що готуватимемо наступного кулінарного збіговиська?