Коли тиждень тому
umchenia покликала мене скататись на вихідних в Турку, відмітити її день народження, я чесно вирішила, шо це хороша ідея.
Ну а шо, я вже два місяці нікуди не виїзжала з міста, фотік валяється в шафі і вопше. Ну і гори, Карпати, сніг, останній день зими. Красатаааа!
А вот фіг!
Альбом:
ТуркаЕлектричка відправлялась в 9-й ранку. Хтось взагалі з тверезим розумом може уявити мене у вихідний день, в 9-й ранку, і на приміському вокзалі? Хрєн з ним з вокзалом! Взагалі не в ліжку в 9-й ранку? Так отож.
Я була на вокзалі. Да-да, в 9-й ранку...І тут електричка...
Хто всі ці люди? Куди вони їдуть? Чому їх так багато і чому у вагоні не можливо їхати? Чотири години. Довбаних чотири години!
Я нила. А шо ви думаєте? Я завжди нию, коли мені шосб не подобається...А ця електричка мені відверто не подолась. Мені взагалі люди не дуже подобаються, а коли вони незнайомі і їх цілий вагон...
Але потім я випила пива...Потім ще...І ще...І життя вже не здавалось таким похмурим. І люди вже не набридали, і електричка поїхала швидше...
В Турці ми швидко знайшли усі місцеві родзинки - ресторан "Леся", пам’ятник Шевченку, річку, кафе "Турківчанка" і бар "Нептун", з музиним автоматом. Турківчани дізнались про існування іншої музики крім Насті Камєнскіх і Іри Білик...
Хароша, карочі подорож вийшла :)
А тепер слайди!
Латоцка
Віновніца торжества :)
Прекраснєйший балкон. Без дна. Без дверей. Зате з двома тарілками :)
Тірмінатар!
Пи.Си. В мене ше і відіво єсть преатлічнєйше. Но над ним ше нада паработать слігка.