Дивлюсь у вікно... Тримаюсь за скло руками. Вони холодні. Але скло чомусь стає теплим... На підвіконні - чашка кави. Від неї піднімається пара і осідає на склі. Пишу пальцем власну іноземну назву на запотілому склі. За декілька секунд літери розпливаються - на відміну від того, що в голові... Там, за вікном... за тисячі кілометрів. Правда. Далеко. ( Read more... )