...стара газета...
Ніколи не думала, що воно може так поранити. Гострими краями. А тоді занести інфекцію чисто-брудним отруйним змістом. Інфекція чомусь впливає на серце, мозок і судини... Отрута повільно розходиться - і з пам'яті спливають шматки давно подертої газети... Вже застарілої і непотрібної, але такої, що все ще існує.
Чому саме вони привернули увагу фотографа? Романтична пара? А колись...
Нас вже впізнавали... Дивувались і захоплювались поцілунком довжиною у 3 телефонні дзвінки... Фоткали туристи і читали незнайомі люди як романтичну казку... Вони ж просили продовження...
Чому її не соромляться? Ні, я не бажаю нікому зла. Хоча.... А здохла б ти,суко!!! Ти вкрала моє щастя...
Те, що на фотці у тебе, належало мені. З самого початку. Я мала офіційні на те права. НАЗАВЖДИ.
Так, вона - краща за мене. Здорова... До речі, волосся має дивний колір...
-Я хоіу, щоб ти пофарбувала волосся.
- Для чого? Я тільки вчора пофарбувалась.
- Воно має жовтуватий відтінок. мені не подобається. До речі, у тебе невдалий вигляд.
-Вибач. Але мене справді не добре пофарбували.
-То й що, Перефарбуйся, чи ще щось зроби. Ти маєш виглядати добре.
Чомусь коли була я, ти ніколи не фоткався зі мною. На тій клятій вечірці лишав саму. І доводилось довго просити обіймів. Іноді - невдало. Часто - невдало.
Ти соромився мене. І я це розумію.
-Що в тебе з очима?
- А що? Щось не так?
- Вони якісь...як скляні...Мені не подобається.
-Вибач.
Я не зможу прийняти знову. Забагато шрамів і...це було б те саме, що одягти чужу білизну. А від тої хвойди можна чого завгодно набратись. Та й огидно.
Одного не розумію - за що? Так, моє дурне почуття зростало з кожною секундою, навіть тоді, коли він мене вже ненавидів. Я все одно сумую... Хоча знаю, що не можна.
Вибачте за слабкість. Просто втомилась бути сильним хлопцем.
Старе фото - минулорічне - ранить гірше за все. Рвані рани, як відомо, заживають погано. А шрами псують естетичний вигляд. Іноді можна померти від крововтрати. Або згоріти, спалюючи старі речі.....
Чому саме вони привернули увагу фотографа? Романтична пара? А колись...
Нас вже впізнавали... Дивувались і захоплювались поцілунком довжиною у 3 телефонні дзвінки... Фоткали туристи і читали незнайомі люди як романтичну казку... Вони ж просили продовження...
Чому її не соромляться? Ні, я не бажаю нікому зла. Хоча.... А здохла б ти,суко!!! Ти вкрала моє щастя...
Те, що на фотці у тебе, належало мені. З самого початку. Я мала офіційні на те права. НАЗАВЖДИ.
Так, вона - краща за мене. Здорова... До речі, волосся має дивний колір...
-Я хоіу, щоб ти пофарбувала волосся.
- Для чого? Я тільки вчора пофарбувалась.
- Воно має жовтуватий відтінок. мені не подобається. До речі, у тебе невдалий вигляд.
-Вибач. Але мене справді не добре пофарбували.
-То й що, Перефарбуйся, чи ще щось зроби. Ти маєш виглядати добре.
Чомусь коли була я, ти ніколи не фоткався зі мною. На тій клятій вечірці лишав саму. І доводилось довго просити обіймів. Іноді - невдало. Часто - невдало.
Ти соромився мене. І я це розумію.
-Що в тебе з очима?
- А що? Щось не так?
- Вони якісь...як скляні...Мені не подобається.
-Вибач.
Я не зможу прийняти знову. Забагато шрамів і...це було б те саме, що одягти чужу білизну. А від тої хвойди можна чого завгодно набратись. Та й огидно.
Одного не розумію - за що? Так, моє дурне почуття зростало з кожною секундою, навіть тоді, коли він мене вже ненавидів. Я все одно сумую... Хоча знаю, що не можна.
Вибачте за слабкість. Просто втомилась бути сильним хлопцем.
Старе фото - минулорічне - ранить гірше за все. Рвані рани, як відомо, заживають погано. А шрами псують естетичний вигляд. Іноді можна померти від крововтрати. Або згоріти, спалюючи старі речі.....