Still there. Sorry. Pain is out.

Jun 01, 2009 01:08

Мені давно подобалась ця цитата, хоча вона й проста.
Nothing ever comes of nothing... (c)
Так і мій стан. Взагалі мій offline для того, аби нікого не образити, хоча ображаються багато - я їх розумію у певному сенсі, але ж я пояснила й попередила, чому так.
Чим більше болить, тим швидше біжу. І тим далі ховаюсь.
Ховаюсь глибоко у себе - бо мої неприємності тільки мої.  Я не хочу навантажувати ними ще когось. Скільки це триватиме, не знаю. Невизначений термін. Іду, щоб нікого не образити, не розчарувати й не роздратувати - коли болить, я мимоволі стаю ще більш грубою, невихованою й неприємною, ніж завжди. Навіщо це? Я не хочу, аби це знайшло вияв у реальності.
Якщо щось потрібно - мене можна знайти у письмовому вигляді. Тобто у друкованому. :) Я прочитаю і відповім, віртуально або реально. Так ще зможу стримуватись.
Відмежуватись від зовнішнього світу - від того, що завдає болю - таким чином можна хоч ненадовго це приглушити. Виглядати туди боюсь і не хочу, аби не нагадали, що я таке.
Надто боляче, аби йти на контакти, але не хочу, аби це дізнались чи почули від мене особисто. Як же моя витримка? Я вже їй не дуже довіряю.

стан, спілкування, самотність, вибачення, беззмістовне, непотрібні почуття, друзі, світ

Previous post Next post
Up