The morning after.... has come
2006 я підірвалась о шостій. Зробила себе хоч трохи подібною на людину і побігла.Холодно. Слизько. Зустріч. Звичне вже на той час привітання у вигляді "вішання" на шию. Мало не впали разом. Дивне відчуття. Усвідомлення того, що разом з плащем догори підскочила і шкіряна спідниця. Істеричний сміх. Прогулянка. Спілкування. Домовленість на завтра.... А тепер домовленість точно не зі мною, як і проведення часу в даний момент.
2009. Лежу у ліжку з чашкою кави в одній руці, шматочком авокадо - в іншій, і ноутбуком на животі. Дивлюсь новорічне американське кіно, яке мені вже й не за віком зовсім, але сприйняття таке ж, як і 2005 було. Так само смішно. Так само асоціюється виключно з новорічними святами. Час від часу виганяю киця з-під ялинки і... добиваю залишки відчуття, що треба бігти на роботу. Бо не треба сьогодні.
Телебачення, як завжди, розчаровує - суцільний змоскалічений entertainment. Киць прийшов і згорнувся в ногах. Чашка з кавою - величезна, тому це надовго... Намацую за ноутом пухнасту морду з мокрим носом - підібрався ближче. Тягну до себе. Тепер дивимось удвох. Киць нахабно пхає носа у каву...
2009. Лежу у ліжку з чашкою кави в одній руці, шматочком авокадо - в іншій, і ноутбуком на животі. Дивлюсь новорічне американське кіно, яке мені вже й не за віком зовсім, але сприйняття таке ж, як і 2005 було. Так само смішно. Так само асоціюється виключно з новорічними святами. Час від часу виганяю киця з-під ялинки і... добиваю залишки відчуття, що треба бігти на роботу. Бо не треба сьогодні.
Телебачення, як завжди, розчаровує - суцільний змоскалічений entertainment. Киць прийшов і згорнувся в ногах. Чашка з кавою - величезна, тому це надовго... Намацую за ноутом пухнасту морду з мокрим носом - підібрався ближче. Тягну до себе. Тепер дивимось удвох. Киць нахабно пхає носа у каву...