Into the mainstream
Те, що колись вважалось зрозумілим тільки декому, дивним і взагалі "неформатом" для широкого загалу, тепер поступово переходить у розряд mainstream'у. Щось, що 2005 року привабило і мене. Музика, стиль, книжки, мистецтво. І ще багато виявів світосприйняття.
Тепер такі речі не те що знайомі, а більше того - подобаються, істотам багатьом - від херок до емо.Між цими крайніми вимірами трапляються і досить приємні люди, яким за 30, небагато приємних винятків. Звичайно, що зростання популярності економічно вигідне авторам, видавцям, музикантам і всім їм подібним. Але втрачається те, що колись відрізняло від інших.
Слухаю, дивлюсь і читаю те, що намертво асоціюється із 2005. Спогади починають немилосердно душити. Але настрій - не той вже. Бо такий самий можуть мати ще сотні.
Тепер такі речі не те що знайомі, а більше того - подобаються, істотам багатьом - від херок до емо.Між цими крайніми вимірами трапляються і досить приємні люди, яким за 30, небагато приємних винятків. Звичайно, що зростання популярності економічно вигідне авторам, видавцям, музикантам і всім їм подібним. Але втрачається те, що колись відрізняло від інших.
Слухаю, дивлюсь і читаю те, що намертво асоціюється із 2005. Спогади починають немилосердно душити. Але настрій - не той вже. Бо такий самий можуть мати ще сотні.