Не дивіться угору (2021)
Про цей фільм продзижчали мені всі вуха, вирішив глянути, що там такого. Виявляється фільм-катастрофа. Вау! Всі полюбляють дивитись фільми-катастрофи, вони йдуть в рейтингу під номером 1, ну звичайно після кримінальних новин. Кожен бачить в такому жанрі кіно свої власні, роками виплекані упередженості та уподобання. Мізантропи радісно плескають у долоні біля екрана від задоволення, що нарешті все людство загине вишукано та одномоментно, християни радіють, що нарешті все людство одночасно покається і прийми Христа у своє серце, науковці вчергове поржуть над недолугими та суто «кіношними» способами розв'язання планетарної проблеми, пересічний глядач буде спостерігати з щемом серця за перебігом подій, де в центрі сюжетна лінія якоїсь конкретної сім’ї, бо це безпрограшний варіант, а в кінці з задоволенням видихне, бо людство врешті-решт таки надавало ляпасів в останній момент всім природним катаклізмам, і взагалі воно, тобто людство, нездоланне і непереможне та дуже винахідливе. Я ж просто трошки поділюся особистими враженнями.
Що треба для успішного кіна-катастрофи? Величезний бюджет на спецефекти та дорогих акторів, взяти окрему родину і протягнути її крізь все кіно, попутно показуючи їхні особисті проблеми, а потім ближче до кінця про примирення. Обов’язково потрібен герой, який буде до останнього непереможно розв'язувати проблему, ну або радити як її вирішити, звичайно повинен бути науковець який знайшов цей катаклізм або знає вирішення цієї проблематики, він навіть може уособлювати ці дві ролі. За цими основними принципами такі фільми за невеликими розбіжностями і діють. Трохи осторонь стоїть Трієрівська «Меланхолія», але він може то собі дозволити)
Окей, що ми бачимо в цьому кіні? Сім’я є, науковці що відкрили комету є, герой що повинен перебороти проблему також є. Але тут ми маємо прекрасне посилання сьогодення, держава в смартфоні, соцмережеве покоління зі своїми уподобаннями та смаками, розпещене сучасним та модним життям, а також завантажене по вінця тоннами різноманітної інформації яка лине з будь-якої праски цілодобово. Далі - ще страшніше, Президентка (так тут американського президента грає Меріл Стріп, що зараз прям в самому тренді) зайнята війною з опозицією і її хвилює власний рейтинг більше ніж якась там катастрофа, цифровий магнат, який, даби потішити своє его, вирішує заробити на цьому мільярди доларів, чхаючи на життя всіх людей, ну і пересічні громадяни розділяються, і то не відразу на два табори за принципом вірю - не вірю.
Цей фільм чудовий пасквіль на сьогодення, і дуже наближено написаний сценарій до нашого життя, що в принципі приблизно так могли б відреагувати якби це трапилось наразі. Так, тут трошки гіперболізовано, проте цього вимагають закони кіножанру. Тут не стільки про катастрофу, як про реакцію суспільства на цю новину, і ця реакція вкрай дивна. Почати хоча б з реакції Президентки. Згадаємо як це відбувалось в одному з найвідоміших фільмів про катастрофу «Армагеддон» 1998 р. (у якого бюджет, на секунду, був у два рази більшим за цей фільм), бо є декілька паралелей саме з цим фільмом, наприклад астероїд - вбивця планет (тут правда комета), з таким самим діаметром і потужністю вибуху, недофінансування НАСА, вирішення підірвати астероїд для чого потрібен герой який таке зможе очолити. Так в «Армагеддоні» моментально Президент зібрав нараду, всі почали метушитись та пропонувати розв'язання проблеми, швидко знайшли рішення та почали його втілювати. Але це геройське пафосно-патріотичне кіно. «Не дивіться вгору» - це соціальна драма, ті реалії які ми маємо наразі, в нас доступ є до будь-якої інформації яку знайти можна за секунди, але ми не навчились оперувати цією інформацією та розрізняти факти від вигадок, суспільство розлінувалось, не хоче самостійно думати, тому різним політикам та шахраям стало вкрай легко керувати настроями та вподобаннями публіки. Немалого досягли успіху ЗМІ, які налаштовують суспільство тому, що це комусь вигідно. А також пречудово викрито необ’єктивний позитивізм, який необґрунтовано вживається там де треба і зовсім не треба, оце от зараз новомодне прикрашування проблем та замовчування і переведення на жарт, це при тому, що проблема нікуди не зникає. Просто біч нашого часу.
Цей прекрасний фільм чудово показує всю сутність нашого суспільства, цінності та вподобання і це виходить неабияким боком. Тому я вважаю цей фільм просто шикарним екземпляром соціально-психологічної драми на тлі катастрофи, що насувається.
Головну ідею твору (прям як в школі), можна означити словами головного героя: "І якщо хтось не згоден визнати поганим те, що гігантська комета розміром з гору Еверест, як кручений м’яч скоро вріжеться в нашу Землю, якщо хтось вважає, що це добре, то люди, що з нами сталося?"
Дуже рекомендую до перегляду.
9 з 10