Kanon (2002)
Сюжет: Юйті Адзава приїздить в місто, в якому останній раз був 7років тому. Зустрічає свою двоюрідну сестру та багато інших персонажів, яких просто не пам‘ятає, проте вони напрочуд все гарно пам‘ятають і на ції царині відбуваються різні ситуації та події пов‘язані з минулим.
Канон, вважається каноном (соррі за тавтологію) в анімешному світі, оповідання про трикутник кохання, романтику з легким містичним присмаком.
Тут піднімаються цікаві питання про те чи можна свідомо витіснити зі своєї пам‘яті спогади, які не хочеш пам‘ятати бо вони дуже болісні, настільки, що не хочеш навіть повертатися в те місто де гг проводив всі канікули в дитинстві. Але, волею доль, всеодно повернувшись, він дісно нічого не пам‘ятає, лише деякі уривки, але підсвідомість всіляко впирається і намагається не звертати уваги, аби не ятрати болісні спогади. Тому чи Юйті свідомо забув, чи підсвідомо, чи зробив вигляд що забув, чи взагалі витіснив з пам‘яті ці спогади нам про це докладно розкажуть.
Сюжет крутиться навколо 5-х дівчат, які зіграли, кожна свою окрему роль, в минулому Юйті, але він не пам‘ятає яку саме. Спочатку ми теж нічого не розуміємо, що відбувається, ще й легкий містичний флер заважає 100-во розібратись у відносинах, хоча по уривкам фраз, зітханню, поглядам та поведінці, вже можна здогадатись звідки ноги ростуть.
Еталонна, шаблонна драма, яка увібрала в себу кучу аніме штампів. Але при тому дуже жваво розігрує перед нами цілу палітру емоцій та почуттів.
Саме аніме створює гарну та приємну атмосферу романтики, дружби та взаємодопомоги. А Юйті не «ганчірка-кун» і не «хлопець всіх врятую», він точно знає чим та як може допомогти в саме цей момент. І не ніяковіє, коли йому в коханні зізнається дівчина, а також не тягне кота за хвіст у стосунках. Також сюжет петляє і здавалося б, що червона лінія стосунків Юйті та Наюкі - основна складова твору, але не все так просто, як на перший погляд.
Троха розчарував сам кінець, не скажу прям, що злили, але занадто голівудський, хоч і не очікуваний, не люблю такого в аніме. А до цього моменту від напруги на екрані аж комок до горла підступав.
Єдине що вибісило це графіка, особливо топорна мальовка персонажей і відсутність деталей та проработка фонів. Чому так зробили хз, в цьому ж році, наприклад ті ж самі “Mobile Suit Gundam Seed” намальовані набагато якісніше. Тому трішки знизив оцінку.
8 з 10