Зусиллями ЗЕленого ублюдка, Україна перетворилася на країну, яка покриває убивць
Нідерланди подають позов до Європейського суду з прав людини проти Росії у зв’язку з роллю останньої у збитті боїнгу МН17. Цим позовом країна підтримує індивідуальні позови проти Росії від найближчих родичів загиблих.
Одночасно, Нідерланди беруть на себе зобов’язання юридично підтримувати інтереси і позови родичів усіх 298 загиблих, серед яких були громадяни 17 країн.
Слід відзначити, що перші позови від родичів надійшли до ЄСПЛ іще у 2016 році. Відтоді і до сьогодні, уряди Нідерландів та інших країн, чиї громадяни загинули у цьому теракті, заявляли про своє незмінне прагнення досягти справедливого покарання для винуватців трагедії.
У цьому місці можна було б говорити про повільні жорна європейського правосуддя. Про те, що такі процеси можуть тривати роками і десятиліттями, і що близькі родичі у третьому чи четвертому покоління таки отримають якесь відшкодування. А може, навіть і вибачення від тих, хто прийде на місце путіна…
Але всі зауваження з боку України, перекреслюються одним - Володимир Цемах.
Людина, яку прокуратура Нідерландів вважала ключовим свідком у справі про збиття «Боїнга», і чий статус потім змінила на «підозрюваного».
Це той, хто мав інформацію про пересування та безпосередньо брав участь у приховуванні після катастрофи ЗРК «Бук», з якого і було збито «Боїнг».
Це той, кого наші сбу-шники і розвідники викрали на окупованій території 27 червня 2019 року та вивезли через Мар'їнку. У ході цієї операції, загинув старший сержант 74-го розвідувального батальйону Олександр Колодяжний, а також втратив ногу солдат Дмитро Гержан.
Цемах, якого Володимир Зеленський відпустив після телефонних переговорів з Путіним.
7 вересня 2019 року Цемах був переданий в Росію в рамках обміну полоненими у форматі «35 на 35».
Після цього, Україна втратила право долучатися, виступати стороною чи підтримувати позовні заяви проти Росії по цій катастрофі.
Ми більше не претендуємо на роль обвинувачення.
Зусиллями Зеленського, Україна перетворилася на країну, яка покриває убивць і ховає ключових свідків.
Це була одна з перших і найбільш знакових дипломатичних, моральних і політичних поразок України часів Зеленського. Хочеться вірити, що ми «не забудемо і не пробачимо» і це також.
Тамара Горіха Зерня
Одночасно, Нідерланди беруть на себе зобов’язання юридично підтримувати інтереси і позови родичів усіх 298 загиблих, серед яких були громадяни 17 країн.
Слід відзначити, що перші позови від родичів надійшли до ЄСПЛ іще у 2016 році. Відтоді і до сьогодні, уряди Нідерландів та інших країн, чиї громадяни загинули у цьому теракті, заявляли про своє незмінне прагнення досягти справедливого покарання для винуватців трагедії.
У цьому місці можна було б говорити про повільні жорна європейського правосуддя. Про те, що такі процеси можуть тривати роками і десятиліттями, і що близькі родичі у третьому чи четвертому покоління таки отримають якесь відшкодування. А може, навіть і вибачення від тих, хто прийде на місце путіна…
Але всі зауваження з боку України, перекреслюються одним - Володимир Цемах.
Людина, яку прокуратура Нідерландів вважала ключовим свідком у справі про збиття «Боїнга», і чий статус потім змінила на «підозрюваного».
Це той, хто мав інформацію про пересування та безпосередньо брав участь у приховуванні після катастрофи ЗРК «Бук», з якого і було збито «Боїнг».
Це той, кого наші сбу-шники і розвідники викрали на окупованій території 27 червня 2019 року та вивезли через Мар'їнку. У ході цієї операції, загинув старший сержант 74-го розвідувального батальйону Олександр Колодяжний, а також втратив ногу солдат Дмитро Гержан.
Цемах, якого Володимир Зеленський відпустив після телефонних переговорів з Путіним.
7 вересня 2019 року Цемах був переданий в Росію в рамках обміну полоненими у форматі «35 на 35».
Після цього, Україна втратила право долучатися, виступати стороною чи підтримувати позовні заяви проти Росії по цій катастрофі.
Ми більше не претендуємо на роль обвинувачення.
Зусиллями Зеленського, Україна перетворилася на країну, яка покриває убивць і ховає ключових свідків.
Це була одна з перших і найбільш знакових дипломатичних, моральних і політичних поразок України часів Зеленського. Хочеться вірити, що ми «не забудемо і не пробачимо» і це також.
Тамара Горіха Зерня