ТУГА
На сутінки вечірнього міста
хтось одягнув вогняне намисто
і випустив Тугу на полювання
за тими, хто носить у серці кохання.
Туга розставила пастки всюди
і загорлала: «Нумо, люди,
в мереживах плетива павутиння
відчуйте вразливість свого начиння!»
Втікали всі - як могли і вміли.
Комусь після того могили рили,
комусь призначали курс лікування
(пігулки, запої, тваринні злягання)…
А хтось зазирнув ув очі Тузі
і взяв бідолашну собі у друзі -
лише на час її полювання
за тими, хто в серці носить кохання.
хтось одягнув вогняне намисто
і випустив Тугу на полювання
за тими, хто носить у серці кохання.
Туга розставила пастки всюди
і загорлала: «Нумо, люди,
в мереживах плетива павутиння
відчуйте вразливість свого начиння!»
Втікали всі - як могли і вміли.
Комусь після того могили рили,
комусь призначали курс лікування
(пігулки, запої, тваринні злягання)…
А хтось зазирнув ув очі Тузі
і взяв бідолашну собі у друзі -
лише на час її полювання
за тими, хто в серці носить кохання.