Согласно постановления прокуратуры Закарпатськой области от 03.02.2012 года с учетом заключения судебно медицинской експеризы Главного бюро судебно медицинской експертизы МОЗ Украины №109,109/А11 назначеной колегией суддей Апеляционого суда Закарпатской области было возбуждено уголовное дело 03.02.2012 года согласно части первой статьи 140 Криминального Кодекса Украины по факту ненадлежащего исполнения врачами обласной клинической больницы города Ужгорода и областного противотуберкульозного диспасера города Ужгорода профессиональных обязанностей во время моего лечения, что повлекло тяжёлые последствия для моего здоровья.
Санкция статьи 140 ч.1 Уголовного кодекса Украины предусматривает наказание на срок до 5 лет лишения свободы или исправительные работами на срок до 2 лет, или ограничение свободы на тот же срок.
Постановлением Мукачевского Горотдела Управления МВД Украины в Закарпатской области от 09.04.2012 года меня признано потерпевшим по уголовному делу.
Для проведения досудебного следствия уголовное дело направлено в Мукачевский Горотдел Управления МВД Украины в Закарпатской области.
25.12.2012 года согласно части первой статьи 358 Криминального Кодекса Украины начато уголовное производство №12012070040000553 по факту подделки медицинских документов медицинскими работниками Мукачевской ЦРЛ, обласной клинической больницы города Ужгорода и областного противотуберкульозного диспасера города Ужгорода и должностными лицами Ужгородского Национального Университета.
Статья 358 ч.1 Уголовного кодекса Украины, предусматривает уголовную ответственность за изготовление поддельных печатей и документов и наказываются штрафом до семидесяти не облагаемых налогом минимумов доходов граждан или арестом на срок до шести месяцев, либо ограничением свободы на срок до трех лет.
Сайт VRA4I.PROIZVOLY.NET - ПЕРВЫЙ САЙТ О ПРОИЗВОЛЕ ВРАЧЕЙ И МЕДПЕРСОНАЛА, ВРАЧЕБНЫХ ОШИБКАХ, ОТНОШЕНИЮ К ЛЮДЯМ, ПОПАВШИМ В БОЛЬНИЦЫ.
До Прокуратури Закарпатської області
м. Ужгород вул. Коцюбинського 2-а
Закарпатська область
Цмокалова Олега Олександровича
Інвалід ІІ групи
м. Мукачево вул. Окружна 2кв. 42
Заява про злочин
лікарів
18.05.2001р. мені проводилося лікування лікарем-гастроентерологом Лоя М.І. поліклініки ЦРЛ м.Мукачево гастроуденіта (захворювання шлункового тракту) сильно діючим антибіотиком широкого спектру дії “Амоксацилін” , та антибактеріальним препаратом “Тріхопол” , проходив опромінення - лазеротерапію за призначенням лікаря Кондрат О.М., що разом активізувало ріст дріжжеподібних грибків в мене, як в кандідоносія , що перехворів на кандідоз порожнини рота в 2000р. (консультація гастроентеролога виписка з неврологічного відділення від 06.02.2000р.) за сприятливих чинників, що пригнічують імунну систему (імунодефіцит ІІІ ст., дизбактеріоз ІІ ст. та інших хронічних захворювань.) У результаті лікування у мене підвищення температури тіла та погіршився стан здоров’я.
Відповідно до інструкції на медичне застосування препарату “Амоксацилін” затвердженого МОЗ України 16.07.99р. та препарату “Тріхопол” затвердженого МОЗ України 16.07.02р. в розділах побічна дія та протипоказання зазначено, що лікування препаратами “Амоксацилін” , “Тріхопол” викликає лихоманку (підвищення температури тіла) розвиток супер та системних інфекцій спричинених дріжжеподібними грибками роду кандіда (кандідозів), зокрема в кандідоносіїв, в осіб з хронічними захворюваннями, зниженим імунітетом, (при імунодефіцитах) вживання цих препаратів заборонено.
З вище зазначеними скаргами я звертався до дільничного терапевта Бушко А.Я. 6.06.2001р. поліклініки Мукачівської ЦРЛ, на що лікар Бушко А.Я. не звертала уваги та надала лікування антибіотиком “Доксициклін” - від якого мій стан погіршився, з’явились болі в грудній клітині зліва.
Відповідно до інструкції на медичне застосування препарату “Доксициклін” затвердженого МОЗ України 15.08.00р. №199 в розділах побічна дія та протипоказання зазначено, що лікування препаратом “Доксициклін” викликає розвиток: кандідозів різного походження та локалізації загострення гепатитів гастроуденітів, стоматитів та заборонений при зазначених хворобах.
09.07.2001р. відповідно до аналізу сечі у мене було виявлено дріжжеподібні грибки, що вказало на активізацію росту зазначених грибків в моєму організмі, що вказувало на загрозу розвитку важкого інфекційного захворювання -системного ураження усього мого організму дріжжеподібним грибком роду кандіда -як кандідоносія та не виключало розвиток складного інфекційного захворювання -туберкульозу легень, на що незвернена увага лікарем Бушко А.Я., нехтуючи своїми професійними обов’язками по відношенню до мене.
12.07.2001р. госпіталізований в стаціонар терапевтичного відділення Мукачівської ЦРЛ, історія хвороби №12560, де проводилося лікування за моїми скаргами на болі в грудній клітці зліва лікарем -терапевтом Шин Н.М. Сильнодіючим антибіотиком «Цефазолін» легеневого захворювання лівобічного сухого плевриту.
Відповідно до інструкції на медичне застосування препарату «Цефазолін» затвердженого МОЗ України 08.05.02р. за № 163 в розділах побічна дія та протипоказання зазначено що лікування препаратом «Цефазолін» викликає розвиток супер та системних інфекцій викликаних грибками роду кандіда (кандідозів) розвиток інших інфекцій у осіб які ними інфіковані, розвиток загострення дисбактеріозів, стоматитів та заборонено при вище зазначених захворюваннях. Внаслідок лікування антибіотиком мій стан погіршився, з’явились висипи в порожнині рота (консультація стоматолога-афтозний стоматит) та на геніталіях (дерматит крайньої плоті 02.08.2001р - прийом дерматолога.). Незважаючи на вище перераховані ознаки інфекційного захворювання відповідно до яких в мене існувала загроза системним ураженням грибком роду кандіда, жодних дій що до виявлення грибкової хвороби лікарем Шин Н.М. вчинено не було, окрім того в мене існувала загроза виникнення туберкульозу легень, як в особи інфікованої туберкульозом (заключення фтизіатра 5 ІХ - 1984р.) враховуючи такі фактори ризику та ознаки туберкульозу як легенева хвороба лівобічний сухий плеврит, який мав туберкульозну природу, враховуючи те що від вищезазначеного лікування стан погіршився та також те, що активізація росту грибків виникає при різко вираженому пригніченню імунітету. У таких випадках лікування антибіотиками не повинне здійснюватись. внаслідок чого виникає загроза активного розвитку інфекційної хвороби. Як зазначалось вище я був інфікований туберкульозом, але жодних дій, що до проведення методу ранньої діагностики цієї хвороби реакція Манту та встановлення БК, вчинено не було.
Лікарем Шин Н.М. було вилучено низку обстежень з моєї амбулаторної картки поліклініки Мукачівської ЦРЛ зокрема: флюорографія легень від 30.06.2001р. №3620, біохімічний аналіз крові, посів крові на стерильність від 11.07.2001р. та гемокультуру від 02.07.2001 р. та долучено вказані амбулаторно проведені обстеження до стаціонарної історії хвороби за № 12560 2001р. - не проводячи їх стаціонарно. 8.08.2001р. була проведена R-графія легень за № 3699 в поліклініці Мукачівського ЦРЛ. 10.08.2001р. проводилась консультація фтизіатра 17.08.2001р. була проведена реакція Манту + 15 мм папула лікарем - фтизіатром Рябіїк В.С., що дала позитивний результат на туберкульоз незважаючи на це та вище зазначені дані на туберкульоз жодних дій по виявленню БК лікарем Рябіїк В.С. вчинено не було в результаті чого ним було надав невірне заключення від 23.08.2001р.. Незважаючи на наявні в мене ознаки грибкового захворювання проводилось лікування сильнодіючим антибіотиком Zinnat, від якого мій стан різко погіршився. За моєї відсутності на прийомі в поліклініці Мукачівської ЦРЛ ревматологом Кондрат О.М. 27.08.2001р. мені зі слів моєї мами було неправильно встановлено діагноз синдром Бехчета, як зазначено в амбулаторній карті № 1833 29.08.2001р. із врахуванням неправильно встановленого попереднього діагнозу синдромБехчета, з слів моєї мами, ревматологом Кондрат О.М. поліклініки ЦРЛ м. Мукачево мене було госпіталізовано в терапевтичне відділення ЦРЛ м. Мукачево із д-з хвороба Бехчета і/х №15495 де лікар терапевт Шин Н.М. взагалі не проводила ніяких обстежень не надала ніякої медичної допомоги, я був виписаний в день поступлення 29.08.2001р. перебуваючи лише 1 годину в стаціонарі, та направлений на госпіталізацію в ОКЛ м. Ужгород з випискою з і/х № 15495 тер. від. в яку лікар Шин Н.М. внесла неправдиві дані про те що я нібито лікувався та був обстежений з приводу хвороби Бехчета. Я взагалі ніколи на хворобу Бехчета, або інші невиліковні захворювання сполучних тканин імуннокомплексної природи не хворів, не лікувався, не обстежувався.
Подані медичні документи в ОКЛ від ревматології м. Ужгород не відповідають та суперечить медичній документації Мукачівської ЦРЛ.
Погоджуючи д-з хв.. Бехчета лік. Шин Н.М. з лікарем-ревматологом Кондрат О.М. не зважала на те, що клінічні ознаки висипи та лихоманка виникли внаслідок лікування антибіотиками в тому числі під час стаціонарного лікування антибіотиком «Цефазолін» призначеного тим же лік. Шин Н.М., та були ознаками грибкового захворювання-системного ураження грибком роду кандіда, а не хв. Бехчета! При цьому в стаціонарі мене ніхто з лікарів не оглядав. Застарілі дані про обстеження подані лік. Шин Н.М. в ОКЛ м. Ужгорода у виписці з історії хвороби № 15495 від 29.08.2001 р. д-зу хв. Бехчета Мукачівської ЦРЛ переписані з іншої історії хвороби № 12560 від 23.07.2001 р. іншого діагнозу та з амбулаторної медичної картки № 1833 (консультація фтизіатра від 10.08.01р.) В подальшому через рік від зазначеного часу в червні 2002р. лік. Шин Н.М. в повторну виписку з і/х №15495 з тер. відділ. подану в поліклініку ЦРЛ м. Мукачево внесла зміни до діагнозу синдрому Бехчета, дописавши до зазначеного діагнозу інший діагноз tвс (туберкульоз) легень, при цьому в документах при направленні в ОКЛ м. Ужгорода ревматологія, лікарем Шин Н.М. жодних підозр на туберкульоз зазначено не було. Про те, що мене госпіталізували в ОКЛ м. Ужгорода ревматологія хворим на відкриту форму БК + туберкульозу свідчить факт зараження від мене при побутовому контакті туберкульозом, (до моєї госпіталізації, 30.08.2001р. в ОКЛ ревмат.) мого батька Цмокалова О.Д. який проживає зі мною, а в подальшому мій батько, лікувався в Мукачівському тубдиспансері з жовтня 2001р.. Погіршення мого стану протягом 3-х місяців спричинено вищезазначеними діями лікарів, в той самий час ніхто з лікарів Мукачівської ЦРЛ до яких я звертався виявити цю хворобу навіть і не намагались, а відповідної медичної допомоги не надавалось, більше того проводилося лікування антибіотиками, які тільки погіршували мій стан здоров’я, і як наслідок такої лікарської недбалості в мене розпочався розвиток тяжкого інфекційного захворювання - легеневого туберкульозу поряд із системним грибковим захворюванням на фоні різко зниженого імунітету викликане не аргументованим лікуванням антибіотиками. 30.08.2001р. я поступив на стаціонар в ОКЛ м. Ужгород відділення ревматології і/х №12438 діагноз хвороба Бехчета. Призначений лікуючий лікар Лях В.В. постійно був відсутній тому не виконував своїх професійних обов’язків по відношенню до мене. Мене не інформували від якого захворювання та чим мене лікують проводячи лікування таблетками, ін’єкціями, крапельницями. Мені не надали пояснень в доступній формі про стан мого здоров’я.
Слід зазначити, що мої скарги записані в і/х № 12438 викривлені та записані з моїх слів невірно. 07.09.2001р. зав. від. ревматології Туряниця С.Р. лікуючий лікар Стрижак С.В. за безпосередньою рекомендацією професора УЖНУ Кишко М.М. було безпідставно підтверджено діагноз хвороба Бехчета неправильно встановлений в ЦРЛ м. Мукачево лікарем-ревматологом Кондрат О.М., незважаючи на виявлення грибкової інфекції 31.08.2001р. - дріжеподібних грибків в сечі, незважаючи на те, що результати специфічних ревматичних аналізів сироватки крові в мене були від’ємні, що спростовує хворобу Бехчета, також у мене було відсутнє ураження очей характерне при хворобі Бехчета, що підтверджується консультацією окуліста у мене було відсутнє ураження ЦНС характерне при хворобі Бехчета що підтверджується відсутністю менгіальних знаків (консультація невропатолога), також у мене були відсутні виразки характерні при хворобі Бехчета, поряд з цим прискорена ШОЕ є пізньою ознакою інфекційних захворювань, а при туберкульозі вказує на гострий перебіг цієї хвороби і розпад легень. Не маючи достовірних даних, та підтверджень про хв. Бехчета лікування якої нібито проводилось в ЦРЛ м. Мукачево, лікарями Туряниця С.Р., Стрижак С.В., було призначено гормональні препарати “Преднізілона” (Cortancyl) та “Дексаметазон”, незважаючи на достовірні об’єктивні дані та ознаки складних інфекційних захворювань які у мене фактично були виявленні. Також слід звернути увагу на те, що відповідно до інструкції на медичне застосування препарату “Дексаметазон” затвердженого МОЗ України 08.05.2002р. №164 в розділах протипоказання та побічна дія зазначено, що “Дексаметазон” сприяє розвитку: активним формам туберкульозу, системним грибковим інфекціям (кандідозам), остеопорозу кісток, хронічним хворобам ш/к тракту та заборонений при зазначених хворобах без одночасного специфічного лікування зазначених хвороб. “Дексаметазон” є сильним імунодепресантом тривалої дії після введення в організм людини залишається під його впливом протягом 26 діб.
“Внаслідок” лікування гормональними препаратами “Преднізілона” (Cortancyl) та “Дексаметазон” мій стан різко погіршився. Я втрачав свідомість, апетит, вагу тіла, сон, порушилась діяльність органів травлення. Я категорично відмовився приймати препарат “Преднізілона” (Cortancyl) про що зазначено в і/х №12438 огляд в 11.00 6.09.01р.. Препарат “Cortancyl” не дозволений МОЗ України, як такий що не пройшов відповідну реєстрацію та апробацію, та не є придатним для медичного застосування в Україні. Більше того препаратом “Преднізілона” (Cortancyl) лікування надавалось більшості хворим від. ревм. ОКЛ за вказівкою зав. від. ревм. Туряниця С.Р.. Незважаючи на мої скарги на різке погіршення стану мого здоров’я від отриманого лікування вищезазначеними гормональними препаратами лікарі Туряниця С.Р., Стрижак С.Р. збільшили в 2 рази дозу “Дексаметазона” який в 7 раз сильніший за Преднізолон, не надаючи одночасного лікування системної грибкової інфекції та остеопорозу кісток на які я страждав. При цьому мене хворого на соціально-небезпечні хвороби утримували у загальній палаті № 8 разом і іншими хворими в від. ревматології ОКЛ. м. Ужгорода. За вказівкою зав. від. ревматології Туряниця С.Р. в мене була вилучена рентгенографія легень від 08.08.2001 р. проведена амбулаторно в ЦРЛ м. Мукачево яку описали 03.09.2001 р. в моїй і/х №12438 ОКЛ м. Ужгород не проводячи призначеного мені при поступленні в ОКЛ ревматологія ренгологічного обстеження на туберкульоз легень (рентгеноскопії легень). Окрім того не було проведено - призначені мені при поступленні консультації стоматолога гематолога, обстеження сироватки крові на, сечову кислоту, імунологію, коузлограмму, та не було призначено обстеження (обов’язкове) на грибкову інфекцію, враховуючи виявлення дріжжеподібних грибків при поступленні в ОКЛ ревматологія 31.08.2001 р.. Слід зазначити, що консультант уролог 04.09.01р. не зважав на грибкове уражання сечі-виявлення дріжжеподібних грибків 31.08.2001р. та надав невірне заключення здоровий, а також консультант-дерматолог 31.08.2001р. не звернула уваги на виявлення грибкової інфекції зокрема в сечі 31.08.2001р. що спричинило появу висипів на геніталіях та в роті при цьому остаточного діагнозу дерматолог не встановив. Вищезазначені обстеження лікарі зобов’язані проводити з метою виключення інших захворювань що мають спільну клінічну картину з хворобою Бехчета, згідно методології диференційної діагностики, якої дотримано не було, та встановлення достовірного, об’єктивного діагнозу. Будучи тяжко хворим перебуваючи на стаціонарному лікуванні в ОКЛ м. Ужгород внаслідок недбалості лікарів я змушений звернутися в інший медичний заклад поліклініку ОКГЕД до лікаря гастроентеролога, Паш О.М. (консультація від 5.09.2001р.) яка призначила відповідні обстеження для виявлення грибкової хвороби. 10.9.2001р. аналізу на грибки роду кандіда №310 та 17.09.2001р. аналізу №15 на дизбактеріоз бактеріологічної лабораторії дали позитивний результат на грибки роду Кандіда та інфекційне ураження органів травлення-гемолізуючу кишкову паличку, на що лікарі Туряниця С.Р., лікар Стрижак С.В. не звертали уваги, лікування по результатам аналізів не надавалось більше того збільшили дозу “Дексаметазону” від якого мій стан став надзвичайно важким. В мене з’явився кашель характерний при туберкульозі та відмовили органи травлення. В подальшому внаслідок недбалості по відношенню до мене лікарів відділення ревматології я змушений був звернутися до чергового лікаря приймального відділення ОКЛ Іленьо І.І. яка призначила ренгелогічне обстеження легень на туберкульоз, в неділю 16.09.2001р. о 18.00годині - де було виявлено тіні діаметром 1,5 см в верхній частці лівої легені, що вказувало на, явну загрозу туберкульозу та кандідомікозу легень, що підтверджує туберкульозну природу лівобічного сухого плевриту, який я переніс в липні 2001р. В ЦРЛ м. Мукачево. Жодних дій щодо виявлення БК лікарями Туряниця С.Р., Стрижак С.В. вчинено не було. Вищезазначені лікарі мене хворим на туберкульоз легень визнавати відмовлялися. Більше того мені проводилося лікування сильнодіючим антибіотиком “Цепорин” за особистим самостійним призначенням зав. від. Туряниця С.Р. 17.09.2001р. та збільшив дозу гормонального препарату “Дексаметазона”, незважаючи на те, що лікування антибіотиками та гормональними (глюкокортикостероїдними) препаратами Дексаметазон заборонено при грибкових інфекціях, туберкульозі, як таке, що сприяє росту дріжжеподібних грибків, активізації росту, розсіювання мікобактерії туберкульозу, внаслідок різко вираженого пригнічення імунітету від лікування сильнодіючими антибіотиками та гормональними препаратами, що становило загрозу моєму життю та здоров’ю.
Від отриманого лікування мій стан здоров’я став критичним. Як наслідок я був прикутий до ліжка, що може посвідчити моя мама Цмокалова Г.М.
Слід відзначити, що антибіотикотерапія була рекомендована консультантом фтизіатром на третій день 19.09.2001р. після призначення та веденням лікування “Цепорiном”, який недозволений МОЗ України, як такий що не пройшов відповідну реєстрацію, та не є придатним для медичного застосування в Україні.
Рентгенографія від 20.09.2001р. вказала на погіршання стану легень і мені тоді було проведено аналіз харкотиня на БК, що дало позитивний результат. 21.09.2001 р. було проведено Консілярний огляд результатом якого відповідно до історії хв.. № 12438 була констатація факту що хвороба Бехчета відсутня. За рішенням Консілярного огляду мені було відмінено гормональний препарат Дексаметазон, та антибіотик “Цепорін”, було призначено протигрибковий препарат “Дифлюкан”. Зав. відділенням Туряниця С.Р. не зважав на рішення Консілярного огляду та вимагав від мене продовження лікування “Дексаметазоном”. Лікування протигрибковим препаратом “Дифлюкан” в дозах рекомендовано Консілярним оглядом я не отримав. В ОКЛ м. Ужгород у відділенні ревматології зав. від. ревм. Туряниця С.Р., який за сумісництвом працює на медичному факультеті УЖНУ кафедра післядипломної освіти неодноразово без моєї згоди приводив до мене групи студентів-медиків та клінічних ординаторів, демонструючи мене в присутності моєї матері Цмокалової Г.М., як рідкісний об’єкт медичних досліджень, примушуючи мене проти моєї волі (адже я був залежний від Туряниці С.Р. як від лікаря та зав. відділення) демонструвати мої статеві органи студентам-медикам та клінічним ординаторам, що принижувало мою людську честь та гідність.
Лікарем Стрижак С.В. незважаючи на рішення Консілярного огляду від 21.09.2001 р. про те, що хвороба Бахчета відсутня, в медичних документах подані неправдиві дані в ОТМО фтизіатрія, про успішність лікування хвороби Бехчета в ОКЛ м. Ужгород.
24.09.2001 р. поступив на стаціонар ІІІ терапевтичного відділення ОТМО фтизіатрія м. Ужгород з діагнозом вогнещевий туберкульоз лівої легені, кахексія, інтоксикація (МБТ +) в критичному стані, що підтверджується критично низькими показниками результатів аналізів, а саме: загальний білок 49 г/л при нормі від 65г/л, гемоглобін 65 г/л при нормі від 130 г/л., білібін 23,5 од при нормі до 20,5, ШОЕ 30 мм/год - що при туберкульозі вказує на розпад легень, при нормі до 10 мм/год., але лікар-фтиз. Заєць О.А. незважаючи на вищезазначене провела опис ренгенографії легень від 16.09.2001 р. та 20.09.2001 р. в моїй і/х №869 не проводячи необхідні рентгенологічні обстеження на туберкульоз верхньої частки лівої легені при поступленні на стаціонарне лікування, не зважаючи на такий шкідливий фактор, що спричинив до швидкого розвитку гостро прогресуючої форми туберкульозу, як тривале лікування по неправильно-встановленому діагнозу, в ОКЛ ревматологія сильнодіючими гормональними імунно-депресантами, зокрема “Дексаметазоном”, який я отримував без одночасного проведення специфічного лікування складних інфекційних хвороб, що різко пригнічує імунітет при гостро прогресуючому туберкульозі має згубну дію, призводить до розпаду легень та загибелі хворого.
Лікар фтизіатр Заєць О.А. було призначено лікування трьома слабо діючими препаратами “Тубазид”, “Етамбутол”, “Піразінамід” незважаючи на мій надзвичайно тяжкий критичний стан при цьому препарат піразінамід не діяв, препарат не був чутливий до мого туберкульозу. Повноцінного лікування основними п’ятьма протитуберкульозними препаратами та лікування системної грибкової інфекції відповідно мого тяжкого стану лік. Заєць О.А. надано не було.
В подальшому зав. ІІІ тер. відділенням Попович А.О. та лік.-фтизіатр Белей Г.М. продовжували утримувати мене тяжко - хворого на гостро прогресуючу форму туберкульозу на слабо діючих препаратах не надаючи повноцінного лікування, туберкульозу легень, не проводячи рентгенологічних обстежень на туберкульоз легень в умовах стаціонару ОТМО Фтизіатрія, продовжуючи підозрювати хворобу Бехчета. 04.10.2001р. ревматолог Туряниця С.Р. наполягав в умовах стаціонару ОТМО фтизіатрія продовження лікування препаратом “Дексаметазон”.
Я категорично відмовлявся від лікування “Дексаметазоном”, який діяв на мене згубно, але лікар Белей Г.М. приховавши від мене назви препарату провадила лікування цим препаратом проти моєї волі.
Окрім того в мене 01.10.2001р. було виявлено в харкотині грибки роду Кандіда в кількості 2.4х106кол/мл що в 2,4 рази перевищують норму, але жодних дій що до лікування системної грибкової інфекції лікар Белей Г.М. вчинено не було, більше того лік. Белей Г.М. продовжувала лікування “Дексаметазоном”, яке заборонено при інфекційному захворюванні системній грибковій інфекції.
17.10.2001 р. проведено специфічне ренгелогічне обстеження на туберкульоз виявлено розпад лівої легені, та розвиток інфільтративного туберкульозу, як наслідок ненадання неповноцінного лікування, та продовження лікування гормональним препаратом “Дексаметазон”, який заборонений при швидкому розвитку гостро прогресуючої форми туберкульозу. Лікар Белей Г.М. продовжувала лікування “Дексаметазоном” утримуючи мене на 3 (трьох) слабо діючих спец препаратах, незважаючи на наявну загрозу моєму життю.
Окрім того заступник головного лікаря Гайович А.І. 19.10.2001р. звинуватила та цинічно, безпідставно переклала відповідальність за неправильне лікування, на мою матір після такого, як моя мати виявила недбалість лікарів, по відношенню до мене.
Лише 26.10.2001 р. після консультування із професором Шимко Е.П. було відмінено гормональний препарат “Дексаметазон” та розпочато повноцінне лікування гостро прогресуючого туберкульозу п’ятьма основними протитуберкульозними препаратами сумісно з іншою терапією мого організму в тому числі лікування протигрибковим препаратом Дифлюкан внаслідок якого зникли висипи характерні при системній грибковій інфекції, мій стан покращився.
Внаслідок дій лікарів які вище зазначені в моїй заяві я захворів на надзвичайно важкі складні небезпечні для мого життя хвороби системним ураженням дріжжеподібним грибком роду Кандіда, інфільтративним туберкульозом лівої легені в фазі розпаду. КВ+ порожнини розпаду 3,5см х 2,5см, 2,5см х 1,5 см та БК+ в харкотині в крові, в сечі. Кахексія, інтоксикація поряд з активізацією розвитку вираженого остеопорозу кісток, довідкою № 0190132 від 03.06.2002р. (після виписки з ОТМО фтизіатрія м. Ужгород) я отримав другу групу інвалідності довічно з рекомендацією лікування у фтизіатра. Отже через вищезазначені некомпетентні дії:
- в ЦРЛ м. Мукачево, лікаря-ревматолога Кондрат О.М., лікаря-терапевта Шин Н.М., дільничного-терапевта Бушко А.Я. лікаря-гастроентеролога Лоя М.І., лікаря-фтизіатра Мукачівського тубдиспансеру Рябіїк В.С.
- в. ОКЛ м. Ужгород, завідуючого ревматологічним відділенням Туряниця С.Р., лікаря-ревматолога Лях В.В. професора УЖНУ Кишко М.М., ревматолога Стрижак С.В..
- в ОТМО фтизіатрія м. Ужгород: заст. голов. лікаря Гайович А.І., завідуюча ІІІ тер. відділенням Попович А.О. лікаря-фтизіатра Заєць О.А., лікаря фтизіатра Белей Г.М. та лікаря-ревматолога Туряниця С.Р. - було заподіяно шкоду моєму здоров’ю, що спричинило тяжкі наслідки для мене, як для хворого, поставлено під загрозу моє життя та здоров’я.
В діях зазначених осіб вбачаю ознаки злочину ч1. ст. 140 КК та порушення моїх законних прав та інтересів.
Ст. 39,40,43,44... Закону України “Про охорону здоров’я” та ст. 25 Закону України про боротьбу з туберкульозом.
Прошу
1. Розглянути мою заяву, порушити кримінальну справу.
2. Вжити відповідних заходів до правопорушників.
3. Надати відповідь у визначений чинним законодавством термін
больница, врач, здоровье, пациент,суд
