Про хавчик
Я відкрила для себе їжу на ринках.
Тобто я і раніше бачила ненормальний ажіотаж в часи прийому їжі на ринках серед місцевого населення, але ніколи не сприймала ринки як місце для обіду чи вечері. Ну ми ж так виховані, правда? Якщо базар,то нездорове і брудне, і взагалі фуфуфу. Хоча два роки назад ми з Уляною, разом із місцевими, з якими їхали стопом, таки долучалися до базарної трапезни, і були дуже задоволені ціною і якістю.. Але все одно. Їсти я або ходила в ресторан або готувала собі сама.
А тут нужда припекла добряча, і в якийсь момент я опинилася на нулях. І тут випадково побачила меню на ринку... і там такі "смачні" ціни! Та і їжа виглядала апетитно... Тож я здалася.
І це справді виявилося смачно! І втричі дешевше ніж у ресторані. І "коміда тіпіка" - тобто традиційна місцева їжа. І що найприємніше, це не "прилизана" як в ресторані їжа, а традиційна їжа як вона є. Хоч все перепробуй - не буде жаба давити, бо дешево. Наїстися від пуза буде коштувати найдорожче 25 грн (40 песо). Ще 13 грн (20 песо) піде на 300 грам свіжовижатого фрешу. Єдиний великий мінус цього всього - до тебе весь час хтось підходить і щось пропонує. То жуків з перцем (смачного!), то розчіски, то картини... А інколи прийде якийсь дід із ледь живою гітарою, почне грати і співати, а потім проситиме гроші. І ти сидиш, жуєш,і раз у раз: "Но, грасіас! Но, гарсіас!"
Оахакська кухня добряче розпіарена по всій Мексиці. Та і везуть звідси як сувеніри теж їжу: шоколад або соус молє. Молє - це мішанина перців з шоколадом, специфічний смак. Суть оахакської кухні у наявності практично у кожному блюді наступних інгридієнтів: тортілья, курка, сир, сальса або молє. Ще часто додають авокадо чи чорну квасолю. Різне поєднання цих інгридієнтів дає різні блюда. Інколи замість курки кладуть інше м'ясо. Але сир - е маст.
А це тлаюда. І тут є всі вищеназвані інгридієети: тортілья, мнясо, сир, авокадо і соус з чорної квасолі. Якщо ж тортілью не пересушувати, як цю, а скрутити м'яку у руліки, полити соусом, а зверху посипати сиром і куркою, то це буде ечілада. Тобто бачте, все залежить тільки від способу подачі)
А так на ринках готують м'ясо. Для брутальних м'ясоїдів: тільки, м'ясо, нічого більше! Прямо на вуглі кладуть головки цибулі. Дим стоїть такий, що очі виїдає.
І на цю ж тему пост з попередньої поїздки:
Що ми їмо у Мексиці
Тобто я і раніше бачила ненормальний ажіотаж в часи прийому їжі на ринках серед місцевого населення, але ніколи не сприймала ринки як місце для обіду чи вечері. Ну ми ж так виховані, правда? Якщо базар,то нездорове і брудне, і взагалі фуфуфу. Хоча два роки назад ми з Уляною, разом із місцевими, з якими їхали стопом, таки долучалися до базарної трапезни, і були дуже задоволені ціною і якістю.. Але все одно. Їсти я або ходила в ресторан або готувала собі сама.
А тут нужда припекла добряча, і в якийсь момент я опинилася на нулях. І тут випадково побачила меню на ринку... і там такі "смачні" ціни! Та і їжа виглядала апетитно... Тож я здалася.
І це справді виявилося смачно! І втричі дешевше ніж у ресторані. І "коміда тіпіка" - тобто традиційна місцева їжа. І що найприємніше, це не "прилизана" як в ресторані їжа, а традиційна їжа як вона є. Хоч все перепробуй - не буде жаба давити, бо дешево. Наїстися від пуза буде коштувати найдорожче 25 грн (40 песо). Ще 13 грн (20 песо) піде на 300 грам свіжовижатого фрешу. Єдиний великий мінус цього всього - до тебе весь час хтось підходить і щось пропонує. То жуків з перцем (смачного!), то розчіски, то картини... А інколи прийде якийсь дід із ледь живою гітарою, почне грати і співати, а потім проситиме гроші. І ти сидиш, жуєш,і раз у раз: "Но, грасіас! Но, гарсіас!"
Оахакська кухня добряче розпіарена по всій Мексиці. Та і везуть звідси як сувеніри теж їжу: шоколад або соус молє. Молє - це мішанина перців з шоколадом, специфічний смак. Суть оахакської кухні у наявності практично у кожному блюді наступних інгридієнтів: тортілья, курка, сир, сальса або молє. Ще часто додають авокадо чи чорну квасолю. Різне поєднання цих інгридієнтів дає різні блюда. Інколи замість курки кладуть інше м'ясо. Але сир - е маст.
А це тлаюда. І тут є всі вищеназвані інгридієети: тортілья, мнясо, сир, авокадо і соус з чорної квасолі. Якщо ж тортілью не пересушувати, як цю, а скрутити м'яку у руліки, полити соусом, а зверху посипати сиром і куркою, то це буде ечілада. Тобто бачте, все залежить тільки від способу подачі)
А так на ринках готують м'ясо. Для брутальних м'ясоїдів: тільки, м'ясо, нічого більше! Прямо на вуглі кладуть головки цибулі. Дим стоїть такий, що очі виїдає.
І на цю ж тему пост з попередньої поїздки:
Що ми їмо у Мексиці