Я завжди була страшенно закомплексована. В школі хлопці, м'яко кажучи, не балували мене своєю увагою. В універі мені нагодився Сергій, який, по суті, шар за шаром почав знімати з мене комплекси. і було що знімати! Я терпіти не могла в собі усе. Великий ніс, криві ноги (спеціально викривляла їх при ходьбі в інший бік), малі груди, рідкі зуби, завелику задницю ... коротше, весь набір дівчини-підлітка. Єдине, що мене влаштовувало, так це шкіра. У мене ніколи не було прищів.
Після народження Ярослава я здійснила давню мрію - виправила собі зуби, які вперто не бажала виправляти моя мама, вважаючи, що "і так красива". В той час я сильно схудла (до вагітності була повнішою) і мала омріяний третій розмір грудей. Це був шик. Це була мрія. Я літала, мов на крилах, і охмуряла все і всіх. Уявіть собі це оп'яніння владою, жіночою владою, яке ніколи не було доступне. Не тому, що я була якась гірша. А тому, що була закомплексована.
І от зараз наступив момент, коли все потроху починає відхлинати. Що обличчя уже не як в шестнадцать лєт і навіть не як в двадцять чотири. Що підтримувати себе в формі, а особливо після чотирьох місяців малорухомого життя через ноги, стає дедалі важче. А ще у мене після операції почало косити око, вже рік як. При чому мірі лікування не допомогли, а лікарка сказала: "Ну, що зробиш. Це не аж така косоокість, щоб оперувати. Приходьте через рік".
Зараз це виглядає так:
Уявіть собі відчуття: у дівчинки почали по одній забирати цукерки. Це було жахливо. Я хотіла назад) Терпіти не можу речі, на які я не можу впливати. А на ці речі я не могла впливати. Я почала уникати людей і дивитися в очі, мене з головою накрило оце відчуття закомплексованого підлітка.
Але минає час, і я розумію, що все-таки мають бути й інші цінності. Що, зрештою, треба уміти брати чимсь іншим. Що, може, треба прокачати скіл шарму, чи що? Коротше, поволі у моїй голові щось перемакітрюється на цю тему. Захотілося навчитися приймати свій вік. І набути якоїсь... зрілої жіночності, чи що?
Зате встигла сфоткатися з професійним візажем від
Тані Далматової.
Буду милуватися на старості,гг.
П.С. Щоб не видаватися тупим кісо, у своє оправдання скажу, що за день прочитала три наукові статті про аварів, а ще сторінок зі сто книжки про Юстиніана та кампанії Велізарія :)