пару слів про мексиканок у 16 ст
Читаю тут книжку для статті. Там робота Louise M. Burkhart, вона анлізує різні писемні свідчення про побут індіанських жінок у центральній мексиці у 16 ст. Так там говориться, що інформація у записах, лишених колонізаторами, дещо спотворена тим, що місіонери, які працювали з місцевим населенням, боялися тих жінок як чортів. І тому будь-які згадки про побут ішли у контексті зв'язків із дияволом) Священники взагалі не контачили із простим місцевим наседенням, абись якось не торкнутися тої жінки. Їм хіба хворих та тих, хто помирає, до церкви приносили. А один навіть докоряв колегам за те, що вони під час благословення торкалися обличчя маленьких дівчаток.
Зате гарне ставлення до дітей вважалося плюсом жінки. Для місіонерів це була підстава до кращого ставлення до індіанського населення. Мовляв, раз вони нормально глядять дітей, то більш-менш цивілізовані.
Зате самі індіанці вважали гарною мексиканською жінкою ту, яка виконує такі обов'язки: підмітає, робить підношення богам, готує їсти і займається текстилем. "Погана" мексиканська жінка не сидить вдома, а десь вештається. Коротше, я б там не прижилася))
Пуповину дівчинки спалювали на домашньому вогнищі, біля жорнів. Там була магічна формула, суть якої - "сиди вдома")) Зате хлопчачі пуповини віддавали воїнам, аби вони спалили на полі бою.
Зате гарне ставлення до дітей вважалося плюсом жінки. Для місіонерів це була підстава до кращого ставлення до індіанського населення. Мовляв, раз вони нормально глядять дітей, то більш-менш цивілізовані.
Зате самі індіанці вважали гарною мексиканською жінкою ту, яка виконує такі обов'язки: підмітає, робить підношення богам, готує їсти і займається текстилем. "Погана" мексиканська жінка не сидить вдома, а десь вештається. Коротше, я б там не прижилася))
Пуповину дівчинки спалювали на домашньому вогнищі, біля жорнів. Там була магічна формула, суть якої - "сиди вдома")) Зате хлопчачі пуповини віддавали воїнам, аби вони спалили на полі бою.