Сніг тане в гівно, навколо пурга,
Згадуєш часом чого вже нема.
Депрсуєш потроху, втамовуєш біль
Та у середині все одно заметіль

Гонорово долаєш життя крок за кроком,
Але не бачиш в себе крила під боком.
Шукаєш розради, замість неї зима
І в грудях оживає потвора німа

Горлаєш з дахів зпорожнілих будинків,
Б'єшся об стіни накидавшися дрінків,
Дерешся драбиною ( Read more... )