Ломка скінчилася! ^___^
Руки чухалися вже досить давно і її розповіді лише підпитували це бажання і з рештою сьогодні я зробив третю дірку у вісі! Третя сережка, з яких кожна з чимось пов'язана і має власну історію. Запишу щоб було що згадувати з часом.
Проколоти вухо я бажав вже досить давно, але випадок видався лише минулого літа. На її день народження ми розпочали розмову про це і вона без вагань вийняла зі свого вуха одне кільце і дала його мені. Друге таке ж лишилося в неї. Одразу по поверненню додому мене зустріла компанія, серед якої був і Макс. З катетором, спиртом та ватою. Прямісінько у дворі між двома майданами він проколов мені першу дірку і по завершенні ми розпили кримський портвейн, який я взяв із собою.
Друга дірка з'явилася в мене за Кавоманією під час одного з суботніх переглядів. Тоді я спеціально знайшов у продажу непогані срібні сережки, щоправда оббігав пів міста, бо такого лайна, яке всюди продавали, я не бачив вже давно.. Щоразу проколював мені Макс, тим паче що досвіду в нього чимало. Перехожі вкрай неадекватно реагували на усе це видовище, та з рештою було байдуже. Але сережка пробула на місці лише до зими. Одного дня вона зачепилася за арафатку на техпідтримці і вилетіла з вуха. Сам я назад підчепити її не зміг, а Макса вичепити не вдавалося і до цієї зустрічи пройшов майже тиждень. Довелося домовлятися про третю зустріч.
Третю дірку мені проколювали Прямісінько у студії радіостанції під час прямого ефіру. Отже на зміні був Рід, було трошки пива і між піснями він проколов вухо, та вставив другу сережку. Решту ефіру довелося вести у навушниках на пів голови. Увесь час Рід, падлюка корчив ідіотські фізіономії та смішив обох, але з рештою третя дірка з'явилася трохи вище від другої, яка на жаль встигла за той час загоїтися.
На новий рік я подарував другу срібну сережку їй, але на жаль її перша випадково загубилася в неї на роботі. Оскільки між двома які я вже мав, був невеличкий проміжок то доречно було зробити третю і ми збиралися знайти її у Саратові, тож вирушили на центральний проспект і оббігали всі ювелірні магазини.. Боже ж мій, яка гидота продається у тих крамницях! Наприкінці ми посперечалися що як і у останній ми не знайдемо людських то вона дасть мені щелбана. Ну я його заслужив і отримав. Разом з тим вона і не змогла мені проколоти іще одну дірку, бо не було сережки. Щоправда також в неї "раптово" зникло бажання, яке так і не повернулося.
Місяць тому я випадково помітив срібні сережки у одному з наших торгових центрів. Взяв одразу бо вони виглядали приємніше за все що я до цього бачив у ювелірних крамницях. Хотів щоб вона проколола мені нарешті вухо коли завітаю до Самари влітку, але трошки плани змінилися і я поїхати аж ніяк не зможу, тому сьогодні домовився з Максом і знову проколов за Кавоманією. Цього разу все вийшло акуратно і без краплини крові - Макс вже досвічений і все зробив ідеально за філіжанку кави. А її сережка чекатиме в мене до липня.