про політику пам*яті (в контексті рішення Сенату РП)
отже, резолюція не є нейтральною. Звісно, в ній могли взагалі не згадувати, що українці також були жертвами конфлікту на Волині (і не тільки). Втім, проблема не в тому
( Read more... )
Проте документи - це як закон з приказки: куди повернув, туди й вийшло. Одні вірять одним документам, інші - іншим. (Є ж відомий "жарт", що Голокосту не було, бо досі немає документа з підписом Гітлера, де чітко написано, що слід знищувати євреїв).
Взагалі, страждання - дуже сильний стимул для групи об*єднатися. чому Ізраїль з 0 витримав низку воєн з арабами? Не лише завдяки техніці і так далі. Був Голокост, який додавав морального духу. Україну також поєднала історія страждання - Голодомор.
Проте в цій ситуації поляки використовують Волинь, щоб тиснути на Україну. І це вже недобре...
Щодо гуманізму - то з Вами згоден. Але ми живемо в світі Machtpolitik, де гуманізм - аргумент, який використовують при вирішенні тих питань, на яких нікому суттєво не залежить (США підтримували Пол Пота ще довго після того, як дізналися про його злочини в Камбоджі - вже після повалення його влади, коли він партизанив в Таїланді. Так-от, США тоді надавали йому матеріальну підтримку, бо вважали, що він зможе протидіяти про-радянським комуністам в Камбоджі, тобто ставленикам СРСР).
А от з Саддамом швидко згадали, що він погана людина. А Півн. Корею не чіпають... І так далі.
Reply
Leave a comment