Mar 30, 2013 13:56
Несподівано для себе знайшов неточність в книжці В.Паніотто, В.Максименка та Н.Харченко Статистичний аналіз соціологічних даних.
На С.210-213 автори розглядають на прикладі обчислення статистичної значущості коефіцієнта кореляції r Пірсона, а також будують довірчий інтервал. Ніби все добре, адже значущість перевіряють на рівні 1%, і довірчий інтервал відповідний - 99%.
Проте в самій задачі коефіцієнт виявляється значимим лише на рівні 5%. Автори це констатують, але далі рахують 99%-ий довірчий інтервал. І отримують таке значення -0,04
Такий результат не має сенсу: в межах довірчого інтервалу опиняється нуль, тобто коефіцієнт кореляції може набувати значень як від*ємних, так і додатних. Тобто зв*язок між досліджуваними величинами може бути і такий, і сякий, і взагалі відсутній (власне нуль).
Десь я читав правило перевірки рівня значимості статистичного показника, яке стосувалося довірчого інтервалу: якщо до довірчого інтервалу потрапляє нуль, то показник - незначимий (на відповідному рівні). Тобто якщо до 99%-го довірчого інтервалу нуль потрапив, до показник не є значимим на рівні 1%.
(А в підручнику В.Гмурмана є окремий параграф, де показано тісний зв*язок між двосторонньою критичною областю та довірчим інтервалом, де показано, що обчислення першої (тобто визначення, чи є показник значущим на рівні α), автоматично тягне і визначення другого. Щоправда інтерпретація показників є різною, але це окрема історія).
Відповідно, рівень значимості слід "узгоджувати" з довірчим інтервалом: якщо перевіряємо значущість на рівні α, то довірчий інтервал - 95% (тобто 100%-α).
Проте в тексті книжки автори про це чітко не пишуть. Хоча таки розраховують 95%-ий довірчий інтервал. Втім, для загального підручника зі статистики для соціологів, слід пояснення своїх дій робити більш експліцитними.
квантофренія,
sociology in ua