Український живопис. 17 ст. Магнати. серія 3.
Портрет Невідомого у червоній шубі. 30-ті роки 17 ст.
На теренах Острожчини (Рівненська область), поряд з творами репрезентативно-декоративного напрямку, були написані портрети реалістичного характеру. В портреті невідомого в червоній шубі втілились кращі досягнення українського портретного живопису 17 ст. Його можна назвати "психологічним".
Автор чудово зумів передати важкий погляд магната, в якому відбилися його неабиякий розум, сила та владність. Портрет відзначається високими живописними якостями. Вмілим підсиленням та послабленням інтенсивності червоного кольору художник виписує шубу магната, за допомогою найвитонченіших кольорових та тональних переходів передає відтінки обличчя. Щодо особи портретованого висловлювались різноманітні припущення (легендарний Байда - Дмитро Вишневецький, граф Тишкевич, ін.).
Невідомий волинський художник.
Походження: палац Сосновських у Новомалині (Острозький р-н Рівненської області) чи палац Сангушків у м.Славуті (Хмельницької області).
Портрет зберігається у Острозькому музеї. (до слова, один з графів Сосновських вродився непересічний скульптуром).
портрет Юрія Мнішека. Копія 1730-х років з оригіналу 1610.
Юрій Мнішек( 1548-1613 рр.) - син Миколая Мнішека з Великих Кончиць і Варвари Кам"янецької, каштелян радомський, сандомирський воєвода, батько Марини Мнішек. За віросповіданням - протестант.
Треба сказати, що Реформація проникла на територію тодішньої Речі Посполитої, в т.ч. і на територію України.
До Мартіна Лютера якось нікому в голову не приходило переманювати людей з однієї віри в іншу. ПРотестанти першими принесли ідею, що якщо ти не можеш найти істину в своїй Церкві, пошукай її в іншій.
Католицтво і православ"я на наших теренах до цього ідейного перевороту спокійно собі уживались, як паралельні фірми, і від того, що конкуренції не було, співробітники обох фірм розпустилися - були малограмотні, частенько читали проповіді п"яненькими, мали жінку (католики, хоч і офіційно був целібат) і дуже любили гроші:).
А тут з"явились протестантські священники і почали людей агітувати. Були вони тверезі, повні сил, ентузіазму і з завзяттям викривали пороки традиційних конфесій. Тому один час спостерігався перехід людей освічених (як католиків так і православних) в протестанти - і освіта, і задоволення. В протестанти перейшли деякі з Мнішків, Сангушків, Корецьких, Радзивілів і ін.).
Така несподівана конкуренція змусила католиків, що мали в своїх руках великий ресурс - Папу, незалежного і поважного князя Церкви, зфокусуватися на тому, щоб це все "неподобство" зупинити. В цей час виникають нові католицькі ордени - бернандинів, театинців, а головне - ієзуїтів. Члени цих орденів вигідно відрізнялись освіченістю, подвижництвом і меншою пристрастю до грошей. Ієзуїти ще зіграють свою і позитивну і негативну роль в нашій історії.
Що стосується Церкви православної, то стан її був досить жалюгідний - Константинополь на той час був уже захоплений турками, Патріарх був не зовсім вільним від султану, православна Церква була бідна і традиційна - притримувалась візантійських і києворуських канонів (як в службі, так і мистецтві ), що пережили свій розквіт задовго до.
От саме в такому скрутному положенні і виникає заснована князем Острозьким на свої гроші і гроші Гальшки - Острозький колегіум, згодом академія. Вікіпедія пише, що Академія в Замості виникла раніше ніж Острозька, хоча роки заснування Острозької на пару років раніше. Мабуть, справа в статусі - статус Академія Замостянська отримала раніше.
:))) Власне, я вибачаюсь за цю здоровенну ремарку, на яку наштовхнуло мене маленька згадка, що Юрій Мнішек був протестантом.
Про Марину, Дмитра Самозванця і всю цю московську війну читайте вже самі, добре?
(До слова, Острозька академія дала цілий напрямок в художньому мистецтві, так звану "Острозьку школу". Але про неї як-небудь потім).
Художник невідомий.
Походження: монастир Бернадинців у Львові
Криштоф Корибут князь Збаразький конюший коронний Януша князя Збаразького воєводи брацлавського з Анною княжноюю Чертвертинською князя Четвертинського Феодора дочкою народжений син, славний посольством до турок з переконання Єжи каштеляна краківського брата свого. До смерті не одружений. Помер року 1628. (отак, без ком і написано - так що читати на одному диханні:) ).
Криштоф Збаразький (1579- 1628 рр)
Нащадок литовсько-українського князівського роду. Народився в сім’ї брацлавського воєводи. До 1600 р. навчався військової справи за кордоном. Пізніше обіймав посади краківського каштеляна, коронного конюшого, кременецького і солецького старости. У 1609 році брав участь в поході проти Москви. Брав участь в Хотинській війні 1620-21. У 1623 році уклав в якості польського посла мир з Туреччиною на таких вигідних умовах, що польський сейм виразив йому в 1624 році публічну подяку.
І от уявіть собі, як цей магнат, нащадок князівського роду, краківський каштелян, кам’янецький, грубешівський і др. староста, фундатор ієзуїтського колегіума у Вінниці, блискучий дипломат, улюблений учень Галілео Галілея, за самоідентифікацією "русин" - на Сеймі 1623 року виголосив палку і гостру промову, де називав Унію «колотнечею», що «завдає ран сердцю нашої вітчизни», бо «zaden tego rozum, zaden gwalt przemoc tego nie moze, aby na Rusi nie bylo Rus
Художник невідомий.
Треба сказати, що цей "художник невідомий", на жаль, дуже поширене явище.
Портрет Гризельди Вишневецької. Справа герб Замойських "Еліта", увінчаний короною - символом князівського титулу, який отримала Гризельда Замойська, вийшовши заміж в 1637 році за князя Єремію Вишневецького (ага, того самого). Під час реставрації був відкритий напис латинською мовою, що обрамляє герб: Гризельда Констанція на Замості княгиня Вишневецька, короля польського Михайла I рідна мати.
Гризельда Вишневецька (1623-1672 рр) (Ярема, виходить, її 14-літньою взяв) - дочка канцлера Томаша Замойського, дружина Яреми, мати Михайла, польського короля. Про її життя збереглось мало відомостей. За свідченням сучасників, Гризельда, в той час, коли її посватав Ярема була "особа молода, розсудлива, більш приваблива добротою і якостями серця, ніж красою; гидкою вона, правда, не була, але була негарна". Вінчання відбулось у Львові 1 грудня 1637 р.
Була сестрою Яна Замойського, що відкрив в Замості в 1595 р. академію - перший приватний університет (він же четвертий вищий учбовий заклад на території Речі - після Кракова, Познані, Вільно)
Беручи до уваги, що Михайло, син Гризельди, можна зробити припущення, що портрет створений в роки його правління (1669-1673рр).
Художник невідомий.