Вечір. Птиці
вже відкотили
мідну тарілку за обрій.
Вона з брязкотом упала
десь там, де світ кінчиться.

Ліда Палій. Зі збірки "Дні смутку" 

На мить здалося,
ніби моє життя
могли би суттєво змінити на краще
перстень із головою медузи,
чорнильниця у вигляді голови китайця
і великий глек із зображенням пишних учт
зберігати голови ворогів.

(Із книжки «Я та інші красуні/Ja i inne piękności»)

Сьогодні я зустріла людину,
яка несла свою суботу, мов коштовність.
Вона (а насправді це був він)
пишалася своєю суботою,
погладжувала її,
підкидала
і підставляла мордою до сонця.
І тоді я взяла до рук свою суботу,
роздивилася її пильно
і подумала:
“Гм. А моя - ще й краща”.


( Read more... )

У мене вдома є лялька ( Read more... )

Цього першого я пам'ятаю ще з дитинства ( Read more... )

Якщо би Ви захотіли ( Read more... )

Сьогодні бачила чорну ворону
у червоній куртці,
бачила ввечері білку
із чорною свічкою,
чула, як діти підривали петарди,
а дорослі - свої нервові клітини.
Бачила ліхтарі, фари і лампочки.
І навіть чорну ворону
у червоній куртці,
а ввечері - білку
із чорною свічкою.
Чого тільки не зроблять
листопадові створіння
у марних спробах
повернути собі Сонце.

послухай що скажу ( Read more... )

Сім років відсутності ( Read more... )

Я розумію, що витвір мистецтва ( Read more... )