Сьогодні останній день літа.Літа з одного боку чудовго, з іншого - дивного.Дуже багато чого змінилося і відбулося за три місяці.Тести, зустрічі, вступ...
Але літо було все ж таки хорошим, бо я побачилася з двома чудовими людьми -з Марічкою, з якою ми боролися зі зливою на Країні Мрій і практикували мокре катання в метрополітені:) і з Сашею, з якою ми штурмували "Є":))Дякую літу за весь спектр емоції - любов, очікування, радість, адреналін, сміх)
Останній день літа дуже схожий на осінній, але проведений з вкрай сонячною людиною:)Ми знову були в "Є", де зустріли дуже дивного чоловіка, схожого нам на письменника(довге сиве волосся, вуса, високий зріст, вишиванка, полотняні штані), який при нашій появі біля каси вигукнув "невже в цій країні ще хтось читає?!!", розпитав нас про життя-буття і закликав не поспішати виходити заміж, що всі діла можна робити й без того:), а поліпшувати демографічну ситуацію тихенько:)).Потім, як завжди я впадаю в ступор після розставання з Сашею...слухала всю дорогу без неї "Ваніль" Ская..мабуть разів 10 точно було.Дякую,сестро, за хороший день і за львівсько-одеське повітря:))
прощавай,літо 2010!