Свіжопрочитане
Чесно кажучи, після прочитання "Нації" і "Солодкої Дарусі" я очікувала іншого.А тут виявляється страждання закоханої жінки.Мені поки що було важко зрозуміти цей щоденник, хоча я й щосили намагалася приміряти його на себе.Але поки недоросла, правда.Коротше кажучи, повернуся до неї років через 2-3.Але хороших цитат вистачає:
"Людина, а тим паче людина-жінка, не може мати більшого тоталітариста, гнобителя і ката, ніж вона сама."
"Жнка проживає життя з очима вийнятково заплющеними"
"Жіноче життя триває в придуманій нею темряві, там вона шукає своє правдиве зображення а дзеркалі якогось одного - вибраного нею - чоловіка"
"Де вчать отак добровільно ставати технологом і будівничим власного глухого кута?"
Далі була моя улюблена Таня Малярчук.Дуже близька мені письменниця, надзвичайно люблю стиль її писання, теми її писання і настрій її писання.Відверта, чесна, вражаюча книжка.Радила би усім.
І ще улюблений Артем Чех.Теж дуже не схоже на попередню творчість(щоправда я ще не читала "Пластик" і "Киню"), але теж дуже цікаво.Спочатку читати трохи незвично, все так просто і наївно написано:)Але книжка затягує, вона приємна, кумедна, позитивна і дуже близька:)