Що думають люде про газети
Їду в ліфті, в руках тримаю кілька газет і журналів, щоб залишити на столі при вході у під'їзд. Заходить дідусь в окулярах і плащі, такий інтеліґентний на вигляд, дивиться на газети:
- Це ви знизу хочете їх залишити? А дайте я візьму щось почитати. О, "Країну" я візьму, так, ага, ще є "Україна молода". Свіжа? Давайте. О, ще давайте "Газету по-українськи". Ні, "День" не візьму. Мені не подобається, як вони пишуть. Те, що можна написати одним реченням, вони багато розписують. І "Газета по-українськи" тепер спаскудилась, стає схожою на "Факти". Щасливо вам! - махає капелюхом і йде.
Те, що залишається, розкладаю на столику. Ввечері, коли повертатимусь, там, як завжди, будуть лежати тільки рекламні буклети.
- Це ви знизу хочете їх залишити? А дайте я візьму щось почитати. О, "Країну" я візьму, так, ага, ще є "Україна молода". Свіжа? Давайте. О, ще давайте "Газету по-українськи". Ні, "День" не візьму. Мені не подобається, як вони пишуть. Те, що можна написати одним реченням, вони багато розписують. І "Газета по-українськи" тепер спаскудилась, стає схожою на "Факти". Щасливо вам! - махає капелюхом і йде.
Те, що залишається, розкладаю на столику. Ввечері, коли повертатимусь, там, як завжди, будуть лежати тільки рекламні буклети.