Євгенія Закревська · Про Справи Майдану:
https://www.facebook.com/HeavenlyHundredLawyers/posts/pfbid0215rRgCYE4aDNaZzdTcxt36AYwnqCofAGCVaso682rHrByQAA8GZpyFWdyPvprD1ol
💬 «24 лютого 2022 року суди не працювали. На цей день в мене були заплановані судові засідання і я збиралась на них іти не зважаючи на те що відбувалось. Але зранку на сайтах усіх судів з’явилась інформація, що у зв’язку з російським вторгненням суди тимчасово не працюють. Певною мірою це розв’язало мені руки, для того щоб піти у тероборону. Після того, як звільнили Київщину, суди відновили роботу. В травні 2022-го одним з перших поновився судовий процес саме по розстрілу протестувальників на вулиці Інститутській 20.02.2014 р.
У цій справі вже тривали судові дебати і у вересні 2022 якраз була черга виступати потерпілих і представникам потерпілих - і я, звісно, виступала. Я вдячна суду, що вони погодились це організувати, хоч це було не так просто зробити організаційно. У нас не було світла, лише генератор. Я спеціально зарядила "екофлошку", бо без цього не працював "Старлінк". Я тоді з Куп'янська виходила онлайн. Це відбувалося звільнення Харківщини.
➖ Коли ми кажемо "справи Майдану", скільки це безпосередньо справ, у які залучені адвокати АДГ?
💬 Десь сотня процесів - тільки тих, в яких беруть участь або допомагають адвокати "Адвокатської дорадчої групи".
Одним з найважливіших і найкраще організованих процесів була справа #РозстрілиНаІнститутській 20.02.2014
🔴Крім самого факту вироку, крім того, що у ньому описані історичні процеси Революції Гідності і безпосередньо 20-го лютого 2014 р., що їм надана правова оцінка (а це - один з найважливіших аспектів всіх цих судових процесів). Окрім окрім цього всього важливого, цей вирок - приклад того, що насправді всі ці процеси можна було довести до вироків в межах строків давності. Тому що це був одним з найскладніших процесів. Бо коли суд організовує менеджмент судового процесу таким чином, щоб дійти до вироку, щоб виконати свою роботу це уможливлює результат. Коли ж пускати все на самотік, або не приділяти розгляду достатньо уваги, як це відбувається у більшості інших процесів, які зараз закривають через сплив строків давності - тоді ми маємо те що маємо.
Тобто цей вирок - це приклад того, як організаційно мали відбуватись процеси у справах Майдану в інших судах в інших процесах
⚫️ Відсутність вироків у багатьох справах Майдану, які, власне, наразі закриваються - це сильний підрив довіри до держави, до судової системи.
⚫️ Ми попереджали про це останні 5 років мабуть, робили інфографіку, де вказували по кожній справі: "Залишилось стільки-то часу до спливу строків давності", "Проведено стільки-то судових засідань", "Якщо середня швидкість розгляду справи збережеться, це займе ще 100 років". Тобто очевидно, що ці справи ніхто розглядати не збирався
Якщо наперед плануєте процес так, що розгляд справи займе 100 років, очевидно, справа не може бути розглянута не тільки в строк давності справи, але і в строк життя учасників процесу.
Justice delayed is justice denied
➖ Як взагалі це розуміти - чому в країні, де 10 років триває війна, де здавалося б перемогла Революція Гідності, ми досі маємо ганебні історії, коли не вдається добитися вироку у справі?
💬 Насправді, це не було просто. Це був виклик для судової системи, бо це не рядові справи. Щоб їх розглянути в строки, судам треба було докласти організаційних зусиль. Ніхто інший не може це зробити, тому що будь-які зусилля зі сторони - це тиск на суд. І саме в компетенції суддів - організувати належний розгляд цих критично важливих справ.
🔴 Тож те, що вироків немає - це відповідальність судової системи і пряма відповідальність самих суддів, у яких були важелі і можливості все організувати.
⚫️ Виключенням є декілька епізодів по 18 лютому 2014, які належно не розслідувані й не передані до суду. В тому числі там є і вбивства. Забиття правоохоронцями людей. Там приймали участь не лише беркутівці, а й Нацгвардія.
ах все так, щоб був вирок.
І організована давка на барикаді на рівні метро "Хрещатик", де теж є смертельні випадки й купа потерпілих. Коли людей гнали по Інститутській на Майдан в невеликому проміжку в барикаді, утворився "корок" - нижні люди впали, верхні на них насіли, бо правоохоронці тиснули на людей, били, гнали, як скот. В цій давці померло двоє, декілька десятків отримали поранення. Правоохоронці продовжували бити там людей, не зважаючи на те, що вони не могли поворухнутися.
Ці епізоди розслідувані достатньо, щоб ми знали і розуміли хід подій, встановлено і допитано багатьох потерпілих. Але немає обвинувального акту, не інкриміновано саме ці злочини, не зафіксовано, що люди, які отримали тяжкі поранення, потім померли. От по цих епізодах можна говорити, що тут недороблена робота прокуратури, це їхня сфера відповідальності. Все інше - сфера відповідальності судів.
➖ Чи це не підірвало вашу віру в правосуддя в цілому?
💬 У мене не було ілюзій щодо судової системи. Насправді, порівняно з тим часом, коли ці справи починалися, вона стала суттєво краща. Не можу сказати, що реформа повністю реалізована, але вона триває. Це перше.
По-друге, коли ми починали справи Майдану, потерпілі переважно були обвинуваченими. Точніше, підозрюваними. Тобто це теж - велика різниця, коли закривається справа і потерпілий є все ж потерпілим, а не сидить в тюрмі.
Я рада, що найскладніша справа доведена до логічного завершення, і що в головному процесі є вирок. Звісно, ми оскаржували в апеляції, бо не згодні з присудженими строками. Але питання в тому, що вирок є. Тепер всі розуміють, наскільки це важливо, коли бачимо закриття багатьох інших справ.
🔴 Я ще хотіла зауважити один момент: частина цих судових процесів стосується обвинувачених, які знаходяться в Росії. А дехто з них навіть воює проти нас. Ці процеси не закриваються, тому що вони заочні, а обвинувачені знаходяться в розшуку. І в який момент ми таки зможемо їх дістати. Оскільки ми збираємося вигравати війну, це тим більше актуально.
Повністю інтерв’ю можна переглянути за посиланням:
➡️ https://cutt.ly/DepQMzrX
💬 «24 лютого 2022 року суди не працювали. На цей день в мене були заплановані судові засідання і я збиралась на них іти не зважаючи на те що відбувалось. Але зранку на сайтах усіх судів з’явилась інформація, що у зв’язку з російським вторгненням суди тимчасово не працюють. Певною мірою це розв’язало мені руки, для того щоб піти у тероборону. Після того, як звільнили Київщину, суди відновили роботу. В травні 2022-го одним з перших поновився судовий процес саме по розстрілу протестувальників на вулиці Інститутській 20.02.2014 р.
У цій справі вже тривали судові дебати і у вересні 2022 якраз була черга виступати потерпілих і представникам потерпілих - і я, звісно, виступала. Я вдячна суду, що вони погодились це організувати, хоч це було не так просто зробити організаційно. У нас не було світла, лише генератор. Я спеціально зарядила "екофлошку", бо без цього не працював "Старлінк". Я тоді з Куп'янська виходила онлайн. Це відбувалося звільнення Харківщини.
➖ Коли ми кажемо "справи Майдану", скільки це безпосередньо справ, у які залучені адвокати АДГ?
💬 Десь сотня процесів - тільки тих, в яких беруть участь або допомагають адвокати "Адвокатської дорадчої групи".
Одним з найважливіших і найкраще організованих процесів була справа #РозстрілиНаІнститутській 20.02.2014
🔴Крім самого факту вироку, крім того, що у ньому описані історичні процеси Революції Гідності і безпосередньо 20-го лютого 2014 р., що їм надана правова оцінка (а це - один з найважливіших аспектів всіх цих судових процесів). Окрім окрім цього всього важливого, цей вирок - приклад того, що насправді всі ці процеси можна було довести до вироків в межах строків давності. Тому що це був одним з найскладніших процесів. Бо коли суд організовує менеджмент судового процесу таким чином, щоб дійти до вироку, щоб виконати свою роботу це уможливлює результат. Коли ж пускати все на самотік, або не приділяти розгляду достатньо уваги, як це відбувається у більшості інших процесів, які зараз закривають через сплив строків давності - тоді ми маємо те що маємо.
Тобто цей вирок - це приклад того, як організаційно мали відбуватись процеси у справах Майдану в інших судах в інших процесах
⚫️ Відсутність вироків у багатьох справах Майдану, які, власне, наразі закриваються - це сильний підрив довіри до держави, до судової системи.
⚫️ Ми попереджали про це останні 5 років мабуть, робили інфографіку, де вказували по кожній справі: "Залишилось стільки-то часу до спливу строків давності", "Проведено стільки-то судових засідань", "Якщо середня швидкість розгляду справи збережеться, це займе ще 100 років". Тобто очевидно, що ці справи ніхто розглядати не збирався
Якщо наперед плануєте процес так, що розгляд справи займе 100 років, очевидно, справа не може бути розглянута не тільки в строк давності справи, але і в строк життя учасників процесу.
Justice delayed is justice denied
➖ Як взагалі це розуміти - чому в країні, де 10 років триває війна, де здавалося б перемогла Революція Гідності, ми досі маємо ганебні історії, коли не вдається добитися вироку у справі?
💬 Насправді, це не було просто. Це був виклик для судової системи, бо це не рядові справи. Щоб їх розглянути в строки, судам треба було докласти організаційних зусиль. Ніхто інший не може це зробити, тому що будь-які зусилля зі сторони - це тиск на суд. І саме в компетенції суддів - організувати належний розгляд цих критично важливих справ.
🔴 Тож те, що вироків немає - це відповідальність судової системи і пряма відповідальність самих суддів, у яких були важелі і можливості все організувати.
⚫️ Виключенням є декілька епізодів по 18 лютому 2014, які належно не розслідувані й не передані до суду. В тому числі там є і вбивства. Забиття правоохоронцями людей. Там приймали участь не лише беркутівці, а й Нацгвардія.
ах все так, щоб був вирок.
І організована давка на барикаді на рівні метро "Хрещатик", де теж є смертельні випадки й купа потерпілих. Коли людей гнали по Інститутській на Майдан в невеликому проміжку в барикаді, утворився "корок" - нижні люди впали, верхні на них насіли, бо правоохоронці тиснули на людей, били, гнали, як скот. В цій давці померло двоє, декілька десятків отримали поранення. Правоохоронці продовжували бити там людей, не зважаючи на те, що вони не могли поворухнутися.
Ці епізоди розслідувані достатньо, щоб ми знали і розуміли хід подій, встановлено і допитано багатьох потерпілих. Але немає обвинувального акту, не інкриміновано саме ці злочини, не зафіксовано, що люди, які отримали тяжкі поранення, потім померли. От по цих епізодах можна говорити, що тут недороблена робота прокуратури, це їхня сфера відповідальності. Все інше - сфера відповідальності судів.
➖ Чи це не підірвало вашу віру в правосуддя в цілому?
💬 У мене не було ілюзій щодо судової системи. Насправді, порівняно з тим часом, коли ці справи починалися, вона стала суттєво краща. Не можу сказати, що реформа повністю реалізована, але вона триває. Це перше.
По-друге, коли ми починали справи Майдану, потерпілі переважно були обвинуваченими. Точніше, підозрюваними. Тобто це теж - велика різниця, коли закривається справа і потерпілий є все ж потерпілим, а не сидить в тюрмі.
Я рада, що найскладніша справа доведена до логічного завершення, і що в головному процесі є вирок. Звісно, ми оскаржували в апеляції, бо не згодні з присудженими строками. Але питання в тому, що вирок є. Тепер всі розуміють, наскільки це важливо, коли бачимо закриття багатьох інших справ.
🔴 Я ще хотіла зауважити один момент: частина цих судових процесів стосується обвинувачених, які знаходяться в Росії. А дехто з них навіть воює проти нас. Ці процеси не закриваються, тому що вони заочні, а обвинувачені знаходяться в розшуку. І в який момент ми таки зможемо їх дістати. Оскільки ми збираємося вигравати війну, це тим більше актуально.
Повністю інтерв’ю можна переглянути за посиланням:
➡️ https://cutt.ly/DepQMzrX