Кстати, старый президент СШ казался довольно наглым политиком, мало того, что он загнал у себя в стране «безумного» соперника бывшего президента Трампа на скамью подсудимых и пытается лишить его перспектив победы на президентских выборах, но он еще взялся устанавливать, вместо Кремля, «красные линии» для путинской России.
До сих пор установление «красных линии», которые нельзя пересекать Западу было любимой геополитической игрушкой Путина. И вот пришла очередь Запада сдерживать и ограничивать Россию в войне. Так, американский президент Байден официально заявил, что, не смотря яростное сопротивление и угрозы Кремля, Запад не только публично передает Украины современное, эффективное ракетное вооружение, но и разрешает его использовать на европейской территории России, вплоть до Москвы. А вот куда долетят украинские ракеты и дроны это уже не его дело. При этом речь идет об оборонительных, а не наступательных действиях ВСУ на территории России.
Таким образом, с одной стороны российско-украинская война незаметно расширяется или «переходит» за границы Украины 1991 года на историческую территорию путинской России, а с другой стороны, Запад намечает для себя и для «постпутинской России» будущую демилитаризированную, «санитарную зону», обеспечивающую после окончания войны безопасность Украины и Европы.
===
Taras Zahorodniy
«Не передал», а «заставили передать», когда начали лупить по НПЗ и станциям обнаружения ядерных ракет сами. Так бы ничего не делали. Западным политикам всегда легче сочувствовать украинцам в концлагерях. Так напрягаться не нужно
=====
Volodymyr Boiko
Про те, що директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов слабий на голову і, окрім як продавати справи, не здатний до будь-якої іншої розумової діяльності раніше знали, хіба, його дружина та безпосередні підлеглі. Але тепер це загальновідомий факт завдяки тому, що Сухачов 30 травня 2024 року через «Інтерфакс-Україна» спробував пояснити, чому ввірена йому богадільня не розслідує злочини проти встановленого порядку несення військової служби й навіть відмовляється вносити в ЄРДР повідомлення командирів військових частин про кримінальні правопорушення, вчинені підлеглим особовим складом. «Наше завдання, заявив безумний директор ДБРБ, - сприяти поверненню бійців на бойові позиції, а не покращувати статистику відкритих кримінальних проваджень щодо ухилення від несення служби».
Це «сприяння» полягає в тому, що слідчі ДБР відмовляються реєструвати кримінальні провадження інакше, як тільки через суд (це не жарт: командири фронтових частин змушені масово судитись з ДБР, щоби в судовому порядку примусити орлів Сухачова виконувати свої службові обов’язки), а ті кримінальні справи, які все ж таки довелось зареєструвати - не розслідують роками. Що ж стосується оперативних підрозділів ДБР, то Сухачов взагалі заборонив заводити оперативно-розшукові справи категорії «Розшук» у супровід статей 407, 408 КК України і тому жодний (!) дезертир ДБР не розшукується взагалі.
Ось свіжа статистика: за перші 5 місяців 2024 року зареєстровано майже 25 тисяч (точна цифра - 24818) кримінальних проваджень за фактами дезертирства військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань (ст. ст. 407, 408 КК України). Враховуючи, що ДБР принципово не вносить в ЄРДР повідомлення командирів військових частин про вчинені кримінальні правопорушення, реальна кількість злочинів, щонайменше, втричі більша. Але якщо навіть припустити, що за січень-травень 2024 року дезертирувало тільки 50 тисяч військовослужбовців, це означає, що фронт розвалюється і ніяка примусова мобілізація ситуацію не виправить. При цьому навіть ці кримінальні провадження не розслідуються - з початку року в справах цієї категорії слідчі ДБР повідомили про підозру тільки 1000 дезертирам, що становить 4% від зареєстрованих проваджень.
Для повноти картини тієї катастрофи, в яку Україну штовхають Сухачов, генпрокурор Костін і міністр оборони Умєров: з початку повномасштабної війни командирам військових частин вдалось домогтись реєстрації 58,5 тисяч кримінальних проваджень ст. ст. 407, 408 КК України - при тому, що реальна кількість дезертирів вже перевищила 150 тисяч осіб. Справи не розслідуються, бо від Сухачова вимагається лише виконання плану по збору грошей, а на торгівлі справами щодо дезертирства багато не заробиш. Генпрокурора, який відповідає за організацію досудового розслідування, це взагалі не цікавить. А міністр Умєров, який уяви не має, що таке армія, організував масове влаштування в Міноборони на посади всіляких «експертів» військовозобов’язаних, які переховуються від ТЦК, та військовослужбовців, які ухилились від військової служби й щодо яких зареєстровані кримінальні провадження за ч.4 ст. 409 КК України (приклад Шабуніна є кричущим, але таких як він, насправді, тисячі).