Подорожувати можна автомобілем. А можна прокататися раритетним дизелем за маршрутом «Івано-Франківськ-Рахів», чи відпочити у новенькому швидкісному потязі «Івано-Франківськ-Ворохта». Але якщо ви вирішили їхати саме поїздом - задумайтеся в дорозі про те, як і коли прокладався цей шлях, якому вже понад століття.
Необхідність проведення Транскарпатської магістралі обговорювався у Віденському парламенті ще 1870 року. У глобальному масштабі задумувалася як проміжна ланка на шляху між Чорним (м. Одеса) та Адріатичним (м. Трієст) морями. Не вдався цей задум тому, що Росія не бажала з'єднувати залізницею Ясси та Кишинів. Проект трансєвропейської магістралі хоча й не втілився у життя, однак багаті лісом, залізом та сіллю регіони знайшли вихід до споживача.
Освячення будови моста в Яремчі
У 1894 році була прокладена колія по маршруту Станиславів-Надвірна-Вороненка. А зі сторони Закарпаття прокладено лінію Ділове-Ясіня-Вороненка. Таким чином утворилася колія довжиною 135,5 км. Цей шлях, за задумом авторів, мав стати прямою магістральною трасою через хребет Карпатських гір до тодішньої столиці Відня. Реалізації цього варіанту розвитку завадила І світова війна та черговий поділ земель між державами.
Будова Яремчанського моста
Міст коло Скель Довбуша в Яремчі (присілок Ямна)
Отож, колія Івано-Франківськ-Рахів стала з'єднувальною ланкою наших Карпат з рівнинними районами як в промисловому плані, так і пасажирському.
В часи Радянського союзу майже легендарним став дизель поїзд за вище названим маршрутом під кодовою назвою «Раховоз», чи за червоним кольором вагонів «Червона рута». Цей потяг долає 135 кілометрову відстань більш, ніж за 5 годин. За цей час вагони перетворюються у маленьке поселення з своїми ринками та способом життя його мешканців.
Прекрасну ілюстрацію цього явища описав у своїй статті «Транскарпатський трамвай», опублікованій у неіснуючому сьогодні журналі «Карпати. Туризм. Відпочинок» Тарас Прохасько (див. попередній пост).
Івано-Франківський вокзал (2011 рік)
Туристичний паровоз на вокзалі в Яремчі (2007 рік)
Віадук кінця ХІХ століття у Ворохті (2006 рік)
А що ж сьогодні? Вагони «Червоної рути» перефарбовані у голубо-сині тони, кількість вагонів скорочено до трьох, а в них далі вирує життя. Наприклад у 2010 році відбувся фестиваль «Потяг до Яремчі», який тривав близько 6 годин, поки поїзд долав шлях з Рахова до Івано-Франківська.
Стосовно промислового використання залізниці - воно залишилося стабільно постійним - ліс та інші корисні природні багатства стабільно покидають Карпати саме цим залізничним полотном.
Багато фоток сучасного перевтілення потяга знайшов тут:
http://giper-files.at.ua/load/kartinki/vse_kartinki/karpatskij_poezd/22-1-0-337 Джерела:
Процак Р. Колії нашого краю. - Івано-Франківськ, 2008. - С.17.
Дякую за раритетні фото:
proidysvit Фото Ворохти -
tumarkin, фото Франківського вокзалу, Яремчі - моє.
Фото вокзалу до реконструкції - з якоїсь книги серії "Моє місто".