Оце написала про гарну книжку Дзвінки Матіяш, читання якої рятувало мою душу у годинних вранішніх заторах, з нею було тепло і затишно, за що авторці окреме спасибі:
http://litakcent.com/2013/02/05/bohorodycja-na-velosypedi/І, хоча дозволила собі трохи критики, до чого зобов'язує жанр рецензії, насправді чуюся, скориставшись образом самої Дзвінки, заїкою перед автором, бо ж книжка направду добра!