(no subject)
Мабуть остання ранішня кава на Лисинецькій! Чекаю вже нової десь в іншій площині... Затишно мені було в цій тісненькій квартирці.
Багато пережито тут. Квартири як коханці. Те що було між нами вже ніколи не відібрати. Воно наше. Таке дуже інтимне.
Тільки між нами...
І часами, з тими хто подібне пережив перетнешся розуміючим поглядом з іскрою тихої ностальгії.
Цей куточок "на краю світу" приймав всіх хто тут хотів бути, огортав вечори натхнення і душевні теревені часто до самого ранку...
Знаю, що моїм друзям, які пережили тут принаймні одну каву чи чай... трепетно і трішечки трішечки сумно разом зімною.
Десь далеко не знаючи, вони відчувають малесеньку втрату чогось, що просто взяло і пішло...
Багато пережито тут. Квартири як коханці. Те що було між нами вже ніколи не відібрати. Воно наше. Таке дуже інтимне.
Тільки між нами...
І часами, з тими хто подібне пережив перетнешся розуміючим поглядом з іскрою тихої ностальгії.
Цей куточок "на краю світу" приймав всіх хто тут хотів бути, огортав вечори натхнення і душевні теревені часто до самого ранку...
Знаю, що моїм друзям, які пережили тут принаймні одну каву чи чай... трепетно і трішечки трішечки сумно разом зімною.
Десь далеко не знаючи, вони відчувають малесеньку втрату чогось, що просто взяло і пішло...