Знаєте, 9 серією мене вдалося здивувати, і біда навіть не в тім, що everybody dies, а в тому, що тут сюжетних ліній менше, ніж у «Чорноводній», де майже одна суцільна битва. Хоча… ні, аналогічні серії і навіть режисер один. Але горить все по-різному і загалом відчувається, що навчилися робити краще, за два сезони-то. А я вже чекала і на те, і на се, а виходить - все на фінал сезону залишили
(пригоди Тиріона просто зобов’язані тут бути, і Ар’я, і Бран (!), а ще Джон Сноу, і білі-блукачі-їх-знають-хто ще, але і Брієнна обіцялася бути, ну а ви ж розумієте, що коли їй доведеться відкусити комусь вухо - вона і Братство має зустріти, а де Братство - там і леді Кам’яне Серце. Таку серію і на півтори години розтягти не гріх).
А серія дуже крута. Якби ще моє фанатське почуття потішили ну там, наприклад, ім’ям коханої мейстера Еймона - було б просто казково. Але ні - тому будемо втішатися всім тим, що відбулося, тим, що має відбутися, та мамонтом. Це нам бонус такий. І разом з ним усвідомлення, що у Вестеросі - гірше.